Можна бути успішним, зривати шквали аплодисментів, досягати вершин – та, на жаль, так і не побачити себе.
Ми з дитинства засвоюємо фразу – сильними бути необхідно. Майже кожному з нас, незалежно від статі, добробуту чи віросповідання, батьки або просто дорослі часто повторювали про «силу особистості», що «тільки сильні мають багато можливостей». Звичайно, нічого поганого немає у високому професіоналізмі, комунікативних здібностях, інтелектуальній обізнаності, у вмінні презентувати себе, долати перешкоди, одягатися зі смаком, вміти підтримати розмову на будь-яку тему. Це – безумовно, важливі якості. Коли б до уваги не брати одну майже нікому не помітну деталь…
Часто така поведінка виявляється бігом в одному напрямі: від себе й до того, що визначає зовнішній світ, оточення, норми, що панують в конкретному суспільстві. Звідси можуть початися незрозумілі стани в людини, яка нібито все своє життя була, успішною, володіла необхідним набором якостей, які створювали оболонку зовнішньо сильної особистості. Натягнені посмішки, «кам’яні обличчя», незворушні погляди, бездумні «покерфейси», бажання приховувати справжні почуття – все це віддаляє від реального життя і може відсторонити людину від себе самої.
Для чого маски? Чиє це життя?
Можна бути успішним, зривати шквали аплодисментів, досягати вершин… та, на жаль, так і не побачити себе. Свої бажання, розчарування, біль, незнання залишати за кулісами. Але для чого? Невже основне, щоб була зверху правильна картинка? Насправді своє «Я» не обдуриш! Воно сумує, просить допомоги…
Сучасні люди живуть складним життям, особливо коли засвоїли модель поведінки одну «на людях», іншу – на роботі, з друзями, ще іншу – вдома. Їм складно повернути власну цілісність.
Найпростіше – почати цікавитись собою, своїми відчуттями, почуттями, нікому нічого не доводити, не стримувати сліз, осмислювати свої вчинки, бажання, мрії.
Прийняти себе різними: добрими і злими, розумними і дурними, радісними і сумними. Завжди бути в енергетичному ресурсі. Бо кожна емоція не випадкова, незалежно від позитиву чи негативу, ми відкриваємо справжню можливість бачити силу і гармонію у своєму житті.
5 правил для щастя
Говорячи про силу і гармонію у житті, хочу поділитися правилами Карла Юнга, який говорив: якщо їх дотримуватися – ми отримаємо справжнє блаженство.
Юнг був психіатром, він розробив концепцію екстравертної і інтровертної особистості, архетипів і колективного несвідомого. Його праці актуальні й донині.
Сьогодні ж найбільша дилема, яка поглинає світ – це невпинне прагнення щастя. Однак Юнг не вважав щастя недосяжним і означив 5 правил, які варто взяти у своє життя.
Турбуйтеся про своє фізичне та психічне здоров’я
«Здоров’я – це багатство» ніколи не вийде з моди. Всюди, де ви є, усе, що робите, не повинно шкодити вам і, тим більше, створювати дискомфорт. Скажімо, якщо у вашому оточенні є негативні люди, то їх енергія почне відображатися і на вас. Свідомо створюйте комфортні умови для себе.
Старайтеся вдосконалювати свої стосунки. Жодні стосунки не досконалі самі по собі. Будь-які потребують активної праці. Ви завжди повинні вчитися цінувати оточуючих і присвячувати трохи часу для усунення недоліків. Нам часто здається, що якби ми жили з іншим/іншою, то було б інакше. Насправді немає значення, з ким би ви не взаємодіяли, робота над вашими стосунками просто необхідна.
Помічайте всю красу, що вас оточує.
Першим кроком до щасливого життя є прийняття хорошого довкола вас. Якщо ви весь час критикуєте, то просто не зможете насолоджуватись життям, бо нічого доброго біля себе не бачите. Навчіться бачити добро в людях і оточуючих речах. Навчіться цінувати все, що було і що є на вашому шляху. Практика добра та вдячності принесе щастя.
Насолоджуйтесь своєю роботою та життям.
Обирайте професію, яка приносить задоволення. Якщо ви любите мистецтво – не йдіть в математику. Якщо хочете будувати будинки – не погоджуйтесь на науковий ступінь філософа. Сотні працівників прокидаються вранці й кажуть, що ненавидять робочий стіл, за яким проводять весь день. Не варто робити своє життя таким нудним.
Майте віру. Кожній людині потрібна віра. Люди схильні розчаровуватись перед складними ситуаціями і бідами. Якщо ви не знайдете щось, що потрібно для віри, вам буде важко подолати життєві негаразди. Це може і не бути віросповіданням, але повинно бути те, що дає віру і надію в складні часи.
Тому справжня сила особистості – це прийняття себе різними, вміння «подорожувати» своїм внутрішнім світом і відкривати власні грані та повноту свого «Я.
Діана Мичко
