Валентина Семенюк, Георгій Кирпа, Євген Кушнарьов, тепер і Дмитро Тимчук – всі вони загинули від зброї за загадкових обставин. Кожна з цих та інших смертей викликала більше питань, ніж давала відповідей. 24 канал згадав українських політиків, які вчинили самогубство за сумнівних обставин.
Дмитро Тимчук
19 червня Україну вразила новина про загибель депутата від “Народного фронту” Дмитра Тимчука. Його тіло знайшли вдома. За однією з версій правоохоронців, політик застрелився при чищенні нагородної зброї – пістолета. Поліція цю інформацію офіційно не підтверджує, переконуючи, що всі подробиці будуть згодом.
Смерть Тимчука – умисне вбивство чи необережність? Дивіться відео:
Дописувачі в соціальних мережах вже висловили сумніви щодо можливого самогубства: Тимчук був професійним військовим і вмів поводитись із зброєю. Так, у 1995-1997 роках проходив службу у військах протиповітряної оброни. Згодом три роки служив у главку Нацгвардії. У 2000-2012 роки служив у структурних підрозділах Міністерства оборони. В рамках службових відряджень перебував в українських миротворчих місіях в Іраку, Лівані та Косово. Враховуючи такий військовий досвід, версія щодо випадкового пострілу виглядає дещо підозрілою.
Станіслав Мельник
В 2015 році знайшли застреленим колишнього депутата від Партії регіонів Станіслава Мельника. Виявила політика його дружина, яка прийшла додому і побачила його вже мертвим. На момент смерті він був вдома один. Правоохоронці, які прибули на виклик, з’ясували, що екс-депутат отримав постріл із мисливської зброї в голову. Тоді в квартирі знайшли передсмертну записку, яку разом зі зброєю вилучили та відправили на експертизу. В передсмертній записці екс-регіонал просив у всіх вибачення.
У 1990-ті роки Мельник працював гендиректором заводу “Сармат”, а в 1999-му очолив фірму “Люкс” у Донецьку. Жив депутат в невеличкому містечку поблизу Києва – Українка. За півроку до смерті вкоротила собі життя його донька. Тоді знайомі переконували, що ці смерті мають прямий зв’язок.
Валентина Семенюк
2014 року обірвалось життя екс-голови Фонду держмайна Валентини Семенюк. Її тіло знайшла донька на дачі в селі Чайки на Київщині. На момент загибелі політикині було 57 років. Причиною її смерті став постріл в голову із мисливської зброї, яка належала її колишньому чоловікові. Зброю виявили біля тіла загиблої. Ті, хто особисто знав Валентину Петрівну, переконані – вона не могла вкоротити собі життя.
Валентина Семенюк любила життя і не могла так його вкоротити / Фото з відкритих джерел
Відомий журналіст Дмитро Гнап тоді казав, що за статистикою жінки ніколи не стріляють собі в голову, коли хочуть вкоротити віку, а також, що покійна отримувала перед смертю погрози. За словами Гнапа, її тіло було розташоване неприроднім чином, тобто так, начебто хтось підклав рушницю.
Я дізнався, що на рушниці, з якої вбито Валентину Семенюк, узагалі не було відбитків. Нічиїх. Навіть її. Наче її старанно протерли. І що поліція ледь знайшла понятих, щоб підписати протоколи відтворення подій. Стільки збігів… І всі такі випадкові,
– розповідав Дмитро Гнап.
Євген Кушнарьов
Народний депутат, заступник голови фракції Партії регіонів Євген Кушнарьов помер у 2007 році в Ізюмській міській лікарні, що в Харківській області. Політик зазнав важкого вогнепального поранення на полюванні у мисливському угідді “Гай” на Харківщині. Куля калібром 7,62 пройшла навиліт і зачепила життєво важливі органи: печінку та нирки. Майже добу медики намагались врятувати йому життя, проте їм це так і не вдалось зробити.
Смерть Євгена Кушнарьова визнали трагічною випадковісттю / Фото з відкритих джерел
Тоді оголошували три версії того, що сталось. Згідно з першою, яку озвучували одразу після трагедії, Кушнарьов з товаришем автомобілем повертався з полювання. Машина підстрибнула на вибоїні, і зброя сама вистрелила, оскільки не була поставлена на запобіжник.
Друга версія, яку оприлюднювали в оточенні депутата, – компанія їхала в автомобілі. Посеред дороги вони побачили вовка і зупинились, аби вполювати його. Як наслідок, хтось зі стрілків промахнувся і підстрелив Кушнарьова.
За третьою версією, Євген Петрович сидів у засадці в кущах, і хтось по ньому вистрелив. Хто саме, начебто не зрозуміли й самі мисливці.
Тоді в прокуратурі наголошували, що інцидент – трагічна випадковість.
Юрій Кравченко
У 2005 році подвійним пострілом у голову застрелився екс-голова МВС Юрій Кравченко. Мертвого генерала знайшли у гаражі його маєтку за кілька годин до того, як він мав іти до Генпрокуратури давати свідчення у справі Гонгадзе. Правоохоронці запевняли – Кравченко двома пострілами застрелив себе сам. Натомість, знайомі та родичі не повірили у версію слідства – самогубство.
Юрій Кравченко: вбивство чи все ж самогубство? / Фото з відкритих джерел
ЗМІ ширилось багато версій трагедії. Якщо відштовхуватись від того, що було два постріли, виходить, що генерал спочатку спробував накласти на себе руки, приставивши пістолет до підборіддя і натиснувши спусковий гачок, проте не розрахував траекторію і куля пішла не в мозок, а вилетіла в районі носа. Другий постріл був смертельним. Чи може людина після такого поранення контролювати себе і повторити спробу – питання. За версією слідства – може. Щоправда, деякі журналісти наполягали на версії зі снайпером.
Тоді дочка Юрія Кравченка переконувала, що вона не вірить у версію самогубства, оскільки батько любив і цінував життя, насолоджувався ним.
Георгій Кірпа
Мертвим знайшли на дачі у 2004 році міністра транспорту Георгія Кірпу. Він помер від вогнепального поранення в голову. Поряд лежав бойовий ПСМ калібра 5,45 мм, який високопосадовець завжди носив із собою.
Георгію Кірпі багато вдалось зробити за життя / Фото з відкритих джерел
У ЗМІ ширилась інформація, що Кірпа провів дружину з дачі, потім поговорив з кимось по телефону, згодом до нього завітав таємний вископосадовець. Водночас, ЗМІ повідомляли, що того дня міністр відмовився від охорони. Тоді в оточенні Кірпи говорили, що за кілька тижнів до трагедії вони помітили зміни в настроях політика. Він важко переживав зміну влади і пив заспокійливе. Того трагічного дня всіх близьких відправив з дому та вчинив самогубство.
Всі ці смерті залишили багато сумнівів та питань, адже всі загиблі були людьми далеко не пересічними. Чи дізнаємось ми всю правду про ці смерті – сумнівно. Після деяких “самогубств” вже минуло понад 10 років, щоправда, з того часу лише побільшало питань, але аж ніяк не відповідей.
