Згідно із ст. 375 Митного кодексу України (далі – МКУ), домашні тварини, що ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають письмовому декларуванню та застосуванню до них заходів контролю, визначених законом. При цьому на домашніх тварин не поширюється заборона щодо пропуску на митну територію України товарів, які класифікуються в 1-24 групах УКТ ЗЕД, встановлена частиною першою ст. 378 МКУ.
Водночас, частиною п’ятою ст. 379 МКУ встановлено, що тимчасове ввезення на митну територію України домашніх тварин в кількості не більше 3 ссавців, 6 птахів, 20 акваріумних риб без застосування до них заходів гарантування, передбачених цим Кодексом, та з поданням органам доходів і зборів документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України.
Письмове декларування домашніх тварин здійснюється з використанням митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №431.
Відповідно до ст. 319 МКУ, товари, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту), можуть підлягати заходам офіційного контролю.
Перелік товарів (з описом та кодом згідно з УКТ ЗЕД), які в разі ввезення на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) підлягають заходам офіційного контролю, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року №960, згідно з якою живі тварини (код товару згідно з УКТ ЗЕД 0106) підлягають ветеринарно-санітарному контролю.
Вимоги до об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що переміщуються через державний кордон України, визначені Законом України від 25 червня 1992 року №2498-XII «Про ветеринарну медицину» зі змінами (далі – Закон №2498), зокрема, ст. 85 якого встановлено, що вантажі з товарами, що ввозяться на територію України, у тому числі, повинні: супроводжуватися оригіналами міжнародних ветеринарних сертифікатів, підписаних державним інспектором ветеринарної медицини країни походження, як це передбачається відповідними ветеринарно-санітарними заходами; у разі ввезення на територію України живих тварин – походити з країн або зон, які є вільними від хвороб, що підлягають повідомленню, або у випадках, рекомендованих Міжнародним епізоотичним бюро (Всесвітньою організацією охорони здоров’я тварин), – із зон з низьким рівнем присутності хвороби, що підлягає повідомленню, в межах країни походження та не транспортуватися через територію, щодо якої існують обмеження, підтверджені відповідною міжнародною організацією або ветеринарною адміністрацією країни походження чи транзиту; мати прийнятну ідентифікацію.
Крім того, частинами п’ятою-шостою ст. 15 Закону №2498 встановлено, зокрема: обіг тварин, які захворіли на хворобу, що підлягає повідомленню, або щодо яких є підозра про захворювання на таку хворобу, забороняється; переміщення неідентифікованих тварин або тварин без відповідних ідентифікаційних, ветеринарних та інших супровідних документів забороняється.
Ветеринарні документи включають також ветеринарні картки та/або ветеринарно-санітарні паспорти на тварин (ст. 32 Закону № 2498).
Вимоги до перевезення тварин авіаційним, автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом встановлені Правилами транспортування тварин, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року №1402.
Сектор комунікацій Головного управління ДФС у Тернопільській області.
