У Котюжинах на Збаражчині співали, танцювали, читали вірші. А ще пригощали варениками та пампухами з часничком. Звісно, не обійшлося без борщику та доброї самогонки. Серед серпневого розмаїття, чорнобривців і мальв квітли вишиванки. Маленька батьківщина святкувала свій день.
На імпровізованій сцені виступали сільські таланти. З’їхалися до Котюжин і гості. Глядачів не бракувало – на свято зійшлися дорослі та діти ще й з сусідніх сіл.
Уже котрий рік подібне дійство організовують завідуюча місцевим клубом Тетяна Хільчук, педагогічний колектив школи з директором Лідією Воробець, керівник народного аматорського ансамблю танцю «Пролісок» Євдокія Загазей. Усі вони вдячні за підтримку сільському голові Василеві Коляді.
А тим часом вирувало, дзвеніло свято… Поетичні рядки про рідні Котюжини, про те, що хвилює нині найбільше простих трударів, які зустрічають нелегкою працею світанки і проводжають пізні вечори, читали Іван Панчук, Сергій Пахлан. Тривожила душу «Мамина сорочка» у виконанні Марії Гороховської та її доньок Іванки й Тетяни. Найпотаємніші струни душі будила і пісня «Чорна гора», її подарував присутнім Юрій Хільчук. Музичні вітання дарували сім’я Воляніцьких з Кривчиків, Іванна Шандрук і Таїсія Дячина з Бодаків, Артем Кравець, ансамбль «Вишнівчанка», Віта Чубик. Щирі оплески отримали і Марія Мандибура, лауреати всеукраїнських конкурсів Тетяна і Руслан Лещишини та Сергій Рогівський. Веселили присутніх Наталя Путькалець разом з «Галицькими музиками», Оксана Жила з донькою Роксоланою та фольклорний колектив «Луб’янецький цвіт», а також Марія Бороздіна. Злітали у простір мелодії на саксофоні від Зої Поліщук у пісенному супроводі Лесі Сороки.
І, звичайно, довго не відпускали зі сцени котюжани своїх улюбленців – колоритний жіночий ансамбль «Любисток». А також гордість села – народний аматорський ансамбль танцю «Пролісок» і його наймолодшу групу – малюків од двох до п’яти років з танцем «Весела дітвора». Жару каблукам додав ще й зразковий аматорський колектив із сусідніх Вікнин – «Візерунок».
Можна було також насолодитися виставкою малюнків і фотографій Марії та Юрія Шведів, вишивками їхньої мами Леоніди. Неординарними виробами з глини Ірини Цегляк.
Тим часом у наметах чаклували господині і господарі. Тут вам перчене сальце, борщ з пампушками, варенички і паляниці… Домашня наливочка, а на десерт – солодощі – найсмачніші, такі, які випікають для найдорожчих гостей.
Село веселилося, жартувало, сміялося, незважаючи на вічні клопоти. Тихий серпневий вечір аж трішки зажурився, що скоро на Котюжини опуститься ніч і стихнуть грайливі мелодії…
Зіна КУШНІРУК.
