Тому й не дивно, що кожен другий український трудовий мігрант хоче залишитися жити в іншій країні. Загалом, 64 відсотки трудових мігрантів з України планують надалі працювати за кордоном, із них 82 відсотки – протягом нинішнього року. Такі дані соцопитування Центру соціальних досліджень Національного університету «Острозька академія».
Весна, зазвичай, кличе у «вирій» багато нових заробітчан. Спонукають українців і далі виїжджати на роботу за кордон низька зарплата і складна економічна ситуація в державі. А обіцянки політиків про покращення в гаманець не покласти і за комуналку ними не заплатити.
Уряд звітує: працюючі українці стали більше заробляти. Пенсіонерам підвищили виплати. Але ж ціни, ціни… Вони не дадуть затриматися «зайвій» гривні у гаманці. В Україні є цьому виправдання: ринок, мовляв. Та не ринок, – «базар». Коли, приміром, в нормальних країнах напередодні великих свят ціни знижують, в Україні вони ростуть, як навіжені.
Ринкова економіка – це заохочення людей до підприємницької активності. Наразі лише 10 відсотків українців є власниками свого бізнесу. Ще 40 відсотків хотіли б мати власну справу, але… Дві третини співвітчизників схильні вважати, що держава заважає діяльності малого та середнього бізнесу. Українці нарікають на високі податки. На неадекватні відсотки у банках та інше.
Також ринкова економіка сприяє збагаченню найбільш активної частини населення. В Україні ж пересічному працівникові доробитися до чогось дуже важко.
Що вже казати про новітні технології, яких українцям ще довго не бачити. Зараз Україна працює на тому ж технологічному рівні, що Європа 20 років тому, а то й більше. Зокрема, тим у Світовому банку і пояснюють головну причину розриву у доходах та рівні життя українців і європейців. За словами економіста згаданої фінустанови Карліса Смітса, у середньому один українець виробляє за рік ту саму кількість продукції, яку європеєць за 17 днів. Неймовірно!
Щодо оренди землі, тут також сум. В Україні вона складає 37 доларів за гектар. А, приміром, у Польщі чи Болгарії – 270 «зелених».
Про корупцію взагалі нема що говорити. Її у нас, фактично, узаконили.
Ну і, зарплати… В країнах з ринковою економікою їх не підвищують, бо так захотілося владі. Там усе економічно прораховано і обґрунтовано. І ще один нюанс. Мінімалка не у всіх країнах Євросоюзу визначена законодавчо. Буває, що вона затверджена угодою між профспілками і роботодавцями. У Німеччині, наприклад, державне регулювання оплати праці ввели тільки з 2015 року. Від цього тамтешня економіка не постраждала. Бо регулюють оплату праці мудро. Зрештою, те, що заважає західним економікам розвиватися, там не приживається.
А тим часом, міжнародне рейтингове агентство «Fitch» прогнозує: в цьому році зростання економіки України уповільниться до 2,6 відсотків проти минулорічних 3,2 відсотків.
Ще однією проблемою в Україні є заборгованість із зарплати, яка зростає другий рік поспіль. На початку 2019-го, за даними Держстату, зарплатні борги сягнули 2 мільярдів 645 мільйонів гривень. Тернопільщина – не виняток. За повідомленням Головного управління статистики в області, на 1 лютого сума заборгованості склала 14,7 мільйонів гривень. Найбільше потерпають працівники промислових підприємств, транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності. І це також одна з причин, яка змушує українців шукати роботу в чужих країнах. А потім порівнювати…
Цікаво, скільки українців цієї весни вирушить у заробітчанський «вирій»?
