Кожна влада озвучує програми повернення заробітчан і діаспорян додому та зменшення числа українців, охочих податися працювати за кордон. Але все марно. Чимало українців, які звикли їздити на роботу за кордон, задумуються над тим, аби у майбутньому обрати країну, де їм хотілося б осісти. Люди хочуть стабільності та впевненості у завтрашньому дні. Як стверджують експерти, наших співвітчизників цікавлять країни з високими зарплатами та хорошим соціальним забезпеченням.
Влада інколи сама мимоволі підштовхує українців у спину. Взяти хоча б заяви щодо пенсій. Багатьом «світить» мінімалка. Деякі нардепи договорилися до того, що українців потрібно пенсій позбавити взагалі, або надати право на отримання виплати в 72 роки. Навіть, якщо ці заяви не матимуть жодних наслідків (хочеться вірити, що так воно й буде), людей такі речі все одно насторожують. А то й спонукають до певних дій, у данному випадку – до заробітчанства.
На думку президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василя Воскобойника, щоб українці залишалися працювати вдома, вони повинні мати чіткий та зрозумілий образ майбутнього країни – як вона буде розвиватися. А також рівень зарплат має складати 60-70 відсотків від платні в сусідніх країнах. На сьогодні – це близько 600 євро на місяць.
Кожна влада розповідає про реформи. Але пересічний українець їх не відчуває. Натомість, відчутний ріст цін і податків. Це також змушує людей робити певні висновки. А останні повідомлення про космічні зарплати депутатів, урядовців, керівників держпідприємств та інших чиновників шокували людей. Десятки, сотні тисяч, мільйони… І це в найбіднішій країні Європи! Як тут не міркувати: а чому я повинен забезпечувати своїми податками розкішне життя для чиновників?
У Польщі, приміром, на початок 2020 року налічується понад мільйон українських заробітчан, пише «Бізнес.ua». Згідно з іншими даними, в сусідній країні проживає майже 1,5 мільйонів українців: працюють, навчаються, відкрили власний бізнес. Торік Польща видала 1 мільйон 600 тисяч дозволів на роботу терміном на півроку, з них 91 відсоток отримали українці. Частина наших заробітчан працюють на сезонних роботах і змінюють один одного протягом року.
До речі, Польща розробляє нову міграційну політику, аби захистити трудові права своїх громадян. Річ у тім, що зараз через наплив трудових мігрантів з України, польські роботодавці не поспішають підвищувати зарплати. Це не влаштовує місцеве населення. Тому Польща зацікавлена в зрівнянні внутрішнього ринку праці. Планує давати роботу, в першу чергу, своїм громадянам. Та чи багато з них захочуть працювати на тих роботах, які виконують українці чи заробітчани з інших країн? Якби там не було, заступник директора департаменту міністерства сім’ї, праці та соціальної політики Польщі Мирослав Пшевозьнік каже, що кількість працівників з України цього року не зменшиться, а навіть буде невелике зростання.
І ще важливий момент. Поляки, можливо, через міграційні нововведення не просуватимуть збільшення термінів за робочими візами, але будуть намагатися просувати можливість для українців отримувати дозвіл на проживання. «І тут загроза не для наших трудових мігрантів, а для нашої країни й економіки. Люди, які будуть отримувати посвідку на проживання й залишатися в Польщі на роки, ухвалюватимуть для себе рішення – повертатися додому чи залишатися там назавжди. І чим довше вони там живуть, тим більша ймовірність, що там і залишаться», – зазначив експерт з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.
За підрахунками експертів, зараз стабільна чисельність українських мігрантів загалом складає близько 12-16 відсотків від усього населення. Це люди, які неодноразово їздили на заробітки в різні країни, й продовжуватимуть це робити.
В Україні ж тим часом спостерігаються серйозні демографічні проблеми: населення старіє, дітонародження падає, робочих рук перестає вистачати.
І ще. Є в економістів певні застереження: ще більший сплеск заробітчанства може спричинити різкий обвал гривні або ескалація конфлікту з Росією.
До речі, за дослідженням компанії VoxUkraine, 69 відсотків українських трудових мігрантів – із Західної України.
