Піски Сахари, теплі хвилі Середземного моря, білосніжні пляжі, пальмові зарослі в ущелинах гір, сліди прадавніх цивілізацій і це далеко не все, що довелося побачити під час тижневої мандрівки на північ Африки. Хтось сказав, життя під час подорожі – це мрія в чистому вигляді. Неймовірно красива, барвиста, захоплююча мрія цього разу здійснилася для мене завдяки підтримці українського журналістського фонду, Українсько-Туніської групи «ОАЗІС» (www. oasis. com. ua) та Міністерства туризму Тунісу.
Монастір – море, пальми і мавзолей першого президента
Туніс – мусульманська країна на узбережжі Північної Африки. На її клімат впливають з одного боку Середземне море, з іншого – пустеля Сахара. Всього якихось три години польоту віддаляють Україну від Тунісу. І ось ми приземляємося в міжнародному аеропорту імені Хабіба Бургіби, першого президента незалежного Тунісу. Якраз цей аеропорт зв’язаний з більшістю західно-європейських країн. Швидко проходимо паспортний контроль і вирушаємо поселятися у готель.
Море, сонце, пальми, привітні усмішки персоналу… Ночуємо у лагуні, де ледь не до порогу докочуються темно-сині хвилі моря.
Монастір нині – це великий туристичний курорт з відносно недорогим відпочинком, чудовими пляжами, таласоцентрами і полями для гольфу.
Основна мова у Тунісі, звісно, арабська. Вільно послуговуються і французькою та англійською. Перша – є другою державною мовою, англійську вивчають з п’ятого класу. Однак, якщо ви не знаєте жодної з цих мов – не проблема. Тут практично всі знають російську. Адже саме росіян, які їдуть відпочивати у Туніс (цікаво, чому не в Крим), тут дуже багато. Однак вас особливо привітно обслужать у готелі чи на ринку, почувши що ви з України. Тут знають Шевченка (футболіста), чули про Євробачення і дещо про війну в Україні. «Добрий день» і «до побачення» ви точно почуєте, якщо захочете придбати хоч якусь дрібничку на місцевому базарі чи у магазинчику.
Монастір – місто, де народився перший президент країни Хабіба Бургіба. З його іменем пов’язане здобуття у 1956 році незалежності Тунісу з-під французького протекторату. Ще за життя тунісці звели своєму улюбленому президенту екстравагантний мавзолей з масивного мармуру в історичній частині міста (медіні). Тут знайшов спочинок і правитель, і його родичі, зокрема, перша дружина-француженка.
До речі, до мавзолею, будівлі із золотим куполом і двома мінаретами, веде широка алея, з обох боків якої велике мусульманське кладовище. Бути тут похованим вважається священним даром померлому, який обов’язково потрапить в рай. Всі могильні плити пофарбовані у білий колір і направлені у бік Мекки. А найцікавіше, що ця алея – улюблене місце для прогулянок з дітьми. Ось так цікаво поєднані різні світи.
Місто із смачною назвою – Ель-Джем
Ми щодня переїжджаємо. І це так кайфово! Кожного ранку нова дорога і нові враження. Ось місто із смачною назвою Ель-Джем. Тут зберігся третій у світі за величиною античний амфітеатр – після Колізею у Римі та Капуї. Збудований він ще у 230-238 роках. У період розквіту Римської імперії в Ель-Джемі чи не щодня проводили бої гладіаторів і диких тварин. І зараз можна зайти у підвальні приміщення, чи посидіти в ложі імператора. Однак, замість биків, тигрів чи леопардів, сьогодні ареною хіба що бродять миролюбиві кішки. А останнім воїном тут виступив Рассел Кроу, який знімався в Ель-Джемі у знаменитому фільмі «Гладіатор», котрий, як відомо, завоював п’ять «Оскарів».
Про «Зоряні війни» і тих, «хто живе у норах»
Справжнє здивування викликає селище Матмата – столиця берберів, прадавнього народу, що населяє північну Африку з незапам’ятних часів. Мешкають вони зазвичай у печерах, за що їх називають троглодитами (людьми, які живуть у норах). У «домівках» берберів є все, як належить: двір під відкритим небом, «вітальня», «дитяча», «спальні»… «Кімнати» сполучені своєрідними ровами-коридорами. Правда, у 1967 році Матмату спіткала біда: 22 дні селище заливали зливи. Печери були затоплені, почали руйнуватися. Община звернулася за допомогою. За словами нашого гіда Аднена, тодішній президент Хабіба Бургіба, у свою чергу, попросив допомоги у свого колеги, президента Югославії Броз Тіто. У Матматі побудували наземні житла. Однак чимало берберів так і залишилися мешкати в перебудованих печерах.
Вони охоче запрошують до себе туристів, таким чином заробляючи якийсь динар на хліб. Живуть бербери досить аскетично: мелють зерно на дерев’яних жорнах, на господарстві – декілька курей, овець, сушені трави, мішок з перцем, в’язанка часнику. Якась дивна конструкція «ткацького» верстату, на якому виробляють домоткані килимки на землю, на стіни, ліжка. Ці орнаменти нагадують мені наші прадавні, українські! Врешті, хто знає, по яких світах розсіяні наші пра-пра-пращури…
А на прощання привітна берберка пригощає нас трав’яним чаєм з медом і смачнющими паляничками.
І ще про Матмату. Один з будинків був знятий у фільмах «Зоряні війни» як рідний дім Люка Скайвокера. Думаю, це додало ще більшої популярності цьому унікальному місцю і людям, які тут живуть.
Кам’яні квіти пустелі
Пустеля… Жива. З вітрами і людьми, пальмами і тваринами, з соляними озерами і рятівною прісною водою. Пісок – як борошно. І хоча в Тунісі багато цікавого і незнайомого, Сахара – одне з головних див, заради якого сюди варто летіти.
Справжня казка – зустріч світанку у пустелі серед величезного висохлого соляного озера. Коли сходить африканське сонце, довкіл тиша, незвичайна гармонія неба і землі, точніше, піску, вкритого сіллю. Заломлені промені небесного світила створюють ілюзію, що ви – на іншій планеті. Озеро заповнюється водою взимку, в сезон дощів. Червонуватого відтінку йому надають бактерії, що якимось чином виживають у такому незвичному середовищі. Влітку озеро висихає і покривається шаром солі, утворюючи міні-піраміди білосніжного кольору. Ходити по висохлому озеру не варто, тут провалювалися цілі каравани. Лише досвідчені провідники знають безпечні стежки.
А з дна озера добувають справжні троянди пустелі, утворені із солі і піску. І ви обов’язково повезете додому цей дивовижний сувенір.
А ще Туніс – це катання на верблюдах і джипах трасою Париж-Дакар. Це – декорації серед пустелі фільмів «Зоряні війни» та «Англійський пацієнт». Це вузенькі таємничі вулички у диких кущах жасмину. Білі будинки, бо тут усе фарбують у біле, щоб у спеку відбивалися сонячні промені. Оливкові поля та пальмові зарослі, тепле море і міражі у пустелі…
Розповідь про це – у наступних числах «Нашого ДНЯ».
є туристичним оператором з 1998 року.
Основні напрямки:
Туніс, о.Джерба, Марокко, Єгипет, ОАЕ, Гоа, Таїланд.
“Oasis Travel Ukraine” – це компанія, яка цінує свою репутацію, ділові стосунки з партнерами, а головне «ОАЗИС» – це чітка і злагоджена робота професіоналів туризму.
Центральний офіс компанії.
Адреса: 04071, Україна, м. Київ, вул. Почайнинська 25/49 (вхід з вулиці Нижній Вал).
Станція метро “Контрактова Площа”.
Телефон: +38 0(44) 425-96-36 (багатоканальный).
Факс: +38 0(44) 425-96-33.
Ліцензія: АЕ № 185717 від 15.03.2013