У Козові через 45 років зустрілися учні двох шкіл (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Такі слова однокласникам та випускникам Козівської СШ №2 присвятив Володимир Бек з нагоди чергової зустрічі. Від того, далекого 1973-го, минуло 45 років.

Спогади, розмови, зворушливі сльози на очах, пісні… Стільки літ минуло від останнього дзвоника! «Ти,  дзвіночку, збуди наших юності мрій, нагадай, що в житті не збулося, сорок п’яту весну  відчиняє нам май – осипає зірки на волосся…».

Коли лунала відома пісня «Вчителько моя», кожен пригадував своїх улюблених педагогів. Сьогодні, на жаль, їх так мало залишилося.

У школі зібрались випускники чотирьох класів – усього 25 чоловік. А ходили тоді до школи діти із сіл Вікторівка, Теофіпілка, Городище, В. Ходачків, Кальне, Щепанів, Вівся, Глинна, Конюхи, Вибудів, Вимислівка, Олесино, Плотича, Ішків, Золота Слобода, Росоховатець, Дибще, Козівка, Криве, Ценів, Бишки, Потік.

Особливо зворушливою була зустріч випускників 10 «Г» класу зі своїм класним керівником 89-річною Олександрою Макарівною Оріхович. Учителька була  безмежно рада, що її шанують і пам’ятають. І просила своїх колишніх дорослих учнів звертатися до неї за порадами.

На зустрічі також були учителі Світлана Григорівна Гром’як та Михайло Онуфрійович Довбуш.

Колишні учні заходили до класів, актового та спортивного залів, оглянули басейн, пам’ятні фотографії…

Цього ж дня у містечку була ще одна зустріч – випускників Козівської СШ №1. І так сталося, що в центрі Козови зустрілися колишні учні двох шкіл. Приємно, радісно, щемно…

Микола Скиба та його дружина Надія Сказко стали символом єдності двох Козівських СШ № 2 і №1. Вони завітали на зустріч з юністю із Києва. Микола Скиба – наша гордість і знаменитість школи – заслужений тренер жіночої збірної України з велотреку.

…Тих однокласників та вчителів, які відійшли у Вічність, вшанували хвилиною мовчання і ранковою Службою Божою в церкві Успіння. А їх вже двадцять двоє…

Час минає. Вносить свої корективи у людські життя і долі. Але кожен із присутніх хотів би, щоб побачитися знову – у 2023 році. Тоді минатиме 50-та річниця після закінчення школи.

«На многії і благії літа…» – звучала пісня-побажання колишнім випускникам та їхнім наставникам.

Щира вдячність вчителям, які прийшли на зустріч, і організаторам цього неповторного свята: Володимиру Беку – 10 «А»; Зеновію Москалюку – 10 «Б», Вірі Шиманській – 10 «В»; Лесі Грамажорі (Струхляк) – 10 «Г».

До нових зустрічей, дорогі випускники 1973 року. Щастя, здоров’я, радощів, любові від рідних, близьких і друзів. Щиро вдячні усім за зустріч і чекаємо тих, хто спізнився й не зміг розділити радості та згадок про шкільні роки.

Богдан СЕНИК, Зеновій МОСКАЛЮК, Лариса ЯЦИКІВ, Марія БАНІТ.


Випускникам Козівської СШ №2 1973 року присвячується:

*    *     *

Знов зустріч і знову розлука

Укотре поєднує нас,

І рідна у школі наука

Відкрила для спогадів час.

Стрункі, молоді і веселі

Тепер у думках лиш пливем,

І танці гучні, аж до «стелі» –

Старіємось ми день за днем.

А зараз впізнати всіх важко –

Тих милих юнок і юнаків,

Котрі сподівались на краще

Й на зустріч прийшли – хто схотів!

Минуло вже сорок п’ять років,

В душі ми усі молоді,

Хоч скроні посивіли трохи,

Усмішки усе ж чарівні!

Ця зустріч нас всіх зачарує

І вчителів слова – наказ!

Хай кожного з нас подивує,

Й покличе на зустріч не раз!

Зворушені, раді, веселі,

Жартують, сміються усі,

Учнівські смішні каруселі

Нагадує кожен собі.

А пісню на «Многая літа»,

яку кожен добре з нас знав,

Співали  й раділи, мов діти,

Бо кожен цього забажав!

Володимир БЕК.






Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *