Один чоловік був дуже багатий. У нього було все, що забагне душа: він будував для себе розкішні вілли, на власній яхті подорожував навколо світу і відпочивав на дорогих курортах в екзотичних країнах. Його дружиною була супермодель, красуня, на два десятки років молодша за нього і троє дітей – два хлопчика і дівчинка. Та чим більше зростало його багатство, тим більше відчував чоловік, що чогось не вистачає йому для повного щастя. Раніше йому здавалося, що, коли він перевершить усіх багатіїв своїми статками, то щасливішої від нього людини не буде в усьому світі. Але тепер чоловік переконувався, що це не так, що багатство не приносить щастя. І хоч він став зрештою найбагатшою людиною краю, постійно відчував у душі незадоволення своїм життям. Його не радували тепер ні розкішні вілли, ні десятки легкових авто найновіших марок, що стояли в його гаражах, ні красива яхта, ні власний реактивний літак, яким він не раз хизувався перед друзями. Усе це він міг купити за гроші, але не міг лише одного: при своєму багатстві по-справжньому відчути радість життя і стати щасливим. І це його мучило найбільше, і змушувало задумуватися: чому це так?
Одного разу, коли він проїжджав позаміською дорогою, то побачив, що узбіччям йде босоніж якийсь чоловік і мугиче під ніс собі пісню. Це здивувало багатія. Він зупинив авто і спитав перехожого:
– Ти, напевно, дуже щаслива людина? По твоєму одязі не видно, щоб ти був заможним, як я. То, невже, при твоїй убогості, ти відчуваєш радість життя?
– Звичайно. Я радію тим, що в мене є. Ось Бог дав день і я дякую йому за це.
– А мені мої статки не приносять радості, – мовив зажурено багач.
– Це тому, – сказав убогий чоловік, що в твоєму серці нема християн-ської любові та милосердя. Ти збагачуєшся за рахунок бідних. А ти віддай їм те, що від них узяв і відчуєш себе щасливим.
З того дня багач став опікуватися сиротами і безпритульними людьми, давав гроші на лікування хворих і калік, і відчував радість від того, що робить людям добро. Він не чекав ні від кого подяки, а старався допомагати убогим людям і відчував себе по-справжньому щасливим…
