Кожен раз питаю себе, як подати зібраний матеріал із теми та поділитись своїми роздумами, щоб було цікаво і доступно. Адже, прочитавши хоча б одну статтю автора, яка ні про що, вдруге будеш переглядати лише заголовки.
Можете уявити ситуацію: ви звертаєтеся до заможного сусіда по фінансову допомогу, він вам позичає кошти під відсотки, причому – дуже високі. Минає певний час, ви просите відтермінувати борг, ще позичаєте. Але сусід починає вас зобов’язувати: не пий каву, не їж м’яса, не купуй ліки, поки не повернеш гроші.
Ви потрапили в абсурдну ситуацію. Хтось заходить у вашу хату, коли заманеться, прицінюється, що можна забрати в рахунок боргу. Мало того – він іде назустріч і продовжує термін повернення, але й трішечки збільшує відсотки.
Однозначно, доведеться чимось жертвувати. Тим, що здобули батьки.
Спочатку такий сусід захоче забрати наш город. Українська земля – безцінна, якщо розглядати крізь призму того, що головна світова проблема – продовольча – нагодувати людей.
Цю та інші важливі проблеми будемо обговорювати наступного разу. Ситуацію можна моделювати по-різному. Сьогодні ж усі українці в очікуванні: які рішення приймуть Кабінет міністрів і президент, яка буде реакція парламенту, якщо для отримання чергового кредиту МВФ нам піднімуть тарифи на газ та електроенергію.
Взяти оту різницю по тарифах і доплатити до заробітних плат й спрямувати на розвиток – і ситуація з малим та середнім бізнесом була б іншою.
Так що будемо «вдячні» владі (на той час посаду прем’єр-міністра займав Яценюк) за взятий курс на отримання кредитів МВФ. А як починав – літав звичайним авіарейсом в економ-класі, показуючи, як береже бюджетні кошти.
Але якщо закінчувати з алегоріями та лірикою, то безсумнівно, що з нинішнім станом справ у країні потрібно робити глибокий аналіз економічної ситуації – і без критики, конструктивно висловлювати свої пропозиції, обґрунтовуючи їх.
Ми бачимо: реформи, які оголошувалися владою як необхідні для залучення іноземних інвестицій, не дали ефекту. І навіть навпаки – призвели до відтоку інвестицій з України.
Враховуючи те, що вже на початку 2019 року Україна в особі уряду та Національного банку повинна здійснити зовнішні виплати на загальну суму 16 мільярдів доларів США, ризик нового дефолту є дуже високим.
Тому без змін політики з боргової – на інвестиційну країна приречена на зовнішнє управління кредиторів, які будуть диктувати повістку дня реформ і підтримувати боргову залежність країни з метою отримання спекулятивного прибутку.
Всі розуміють, що ситуація занедбана, як хвороба, яку не лікували. Потрібен час, потрібні ліки, потрібен професійний лікар.
У програмі стрімкого розвитку партії «Основа» є чіткі відповіді, чому українці так зубожіли і як нашій країні вирватися зі злиднів.
Вдумаймося: все, що ми заробляємо, ми віддаємо МВФ як відсотки у кредитах, які набрала влада. Влада, фактично, віддала країну під зовнішнє управління.
Але вихід є.
