Як жителі трьох сіл на Збаражчині створили собі свято (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Квітни в піснях і дивоцвітах, весела молодість моя!

Того дня до центру села Великі Вікнини, що біля місцевого будинку культури, спішили малі та дорослі. І навіть бабусі витягали із схованок призабуті вишиванки, наспівуючи такі ж призабуті мелодії своєї молодості.

Великовікнинська сільська рада об’єднує нині три села: Великі та Малі Вікнини і Котюжини. Тож і на День молоді разом  презентували свої таланти. І справді, хвалитися є чим: два танцювальні колективи «Пролісок» та «Візерунок» мають звання зразкових. Тішили присутніх гості: відомий автор та виконавець власних пісень Павло Доскоч, ВІА «Збираж». Щирими оплесками нагороджували присутні своїх зірочок: солісток котюжинського клубу Тетяну Хільчук, Мирославу Медвідь, Таїсію Дячину, солістів Великовікнинського будинку культури Марію та Соломійку Вальчук, Настю та Улянку Поліщук, Мар’яну Радняну, Таню Шимко, Юлю Коровець, Сергійка Костюка… А ведучі свята Андрій Кушнірук і Марія Руда оголошували все нові художні номери, даруючи усім гарний настрій.

Весело було і малечі, адже можна було розважитися на різних атракціонах, батутах, скуштувати солодкої «вати»… А ще поласувати морозивом, яке безкоштовно презентував генеральний спонсор свята СТОВ «Славутич» (керівник Борис Довгаль).

Сільський голова Василь Коляда, який, власне, і був головним натхненником святкового дійства, вдячний також організаторам: Людмилі та Володимиру Поліщукам, Тетяні Хільчук, Наталі Гоюк, Євдокії Тимошенко. Сільським підприємцям-спонсорам Сергію Павлюку, Василю Хом’яку, Вірі Берекеті, Василеві і Марії Швед, Ростиславу Душку, меценатам Юрію Шаркому, Руслану Гушпету, Андрію Гою.

Є у сіл і свій біль. Надто рано обірвалося життя 24-річного офіцера Миколи Сидорчука, учасника бойових дій на Сході. Згадували того дня й інших чоловіків, які пройшли пекло так званого АТО:  Ігоря Лясковецького, Володимира Шаркого, Олександра Шимко, Руслана Вінтоняка, Ярослава Брилюка, Івана Козиру, Івана Глиняного, Петра Вітюка, Олександра Пляса, Михайла Хільчука, Тараса Трачука, Миколу Горохівського, Володимира Данилюка.

Тому всі так хочуть миру. Щоб народжувалися і росли у радості діти. Щоб не чекали матері синів з війни. Щоб можна було спокійно працювати на рідній землі. Нині на території сільської ради проживає дві тисячі людей. Місцевий садочок «Веселка» відвідує 60 дітей. Усього ж малят від трьох до шести років є 90. Однак через те, що діти молодших класів Великовікнинської школи через відсутність приміщення змушені вчитися у садку, три десятки малюків чекають своєї черги.

Ще одна проблема – це відсутність шкільного автобуса, який би довозив дітей до школи, адже і в негоду їм доводиться долати по п’ять і більше кілометрів. До речі, про це писав і «Наш ДЕНЬ», керівництво області та району обіцяло виправити ситуацію. Але…

А взагалі, ці села живуть, як більшість в Україні.

– Люди обробляють паї, садять малину, їздять на заробітки, працюють у місцевому СТОВ «Славутич», – каже сільський голова Василь Коляда. – Взагалі, якщо говорити про «Славутич», то добре, що підприємство розташоване саме на території сільської ради, орендує паї, сплачує податки в місцевий бюджет, допомагає фінансово.

А ще Василь Коляда, якому люди довірили очолювати сільську раду третю каденцію, ділиться планами на майбутнє. Це і повністю закінчити вуличне освітлення, встановити у селах дитячі ігрові майданчики, провести ремонт сільських доріг… Вже зараз закуплено півтори тисячі тонн щебеню та відсіву. Встановили також автобусні зупинки, більше, як на сто тисяч надали субвенцій школам у своїх селах, ФАПам, сімейній амбулаторії, дитсадку. Сплачують кошти і для утримання пожежної та відділення поліції у Вишнівецькій громаді…

Ось так переплітається сільське життя у святах з буднями. Минулої неділі у Великих Вікнинах провели урочистості до Дня Незалежності. Село вірить в Україну. Дуже хочеться, щоб Україна, як держава, повірила і підтримала свою колиску – село.

Христина ЛУЦИК.