Уперше День Незалежності України 24 серпня відзначили 1992 року. Але свято державності було й до того.
1991-го День Незалежності святкували 16 липня.
День Незалежності в історії українського державотворення святкувався й до 1990 року. Але, зрозуміло, в діаспорі. Або ж підпільно.
Закордонні українці впродовж 70 років Днем Незалежності вважали 22 січня – дату, коли 1919-го проголосили Акт Злуки Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки. А ще роком раніше Четвертим універсалом Центральна рада фактично проголосила повну державну самостійність УНР.
Щороку 22 січня українці за кордоном не тільки проводили різноманітні культурні й просвітницькі заходи з нагоди Дня Незалежності, а й намагалися якнайширше залучити до них офіційні структури інших держав.
Першим Днем Незалежності вже в Україні стало 16 липня. Цього дня 1990 року Верховна Рада тоді ще УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Одразу ж депутати проголосували за постанову “Про День проголошення незалежності України”.
“Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість ухвалення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: вважати день 16 липня Днем проголошення Незалежності України й щороку відзначати його як державне загальнонародне свято України”, – ішлося в документі.
Але минуло трохи більше місяця – і в СРСР відбулася спроба державного перевороту, що прискорила розпад Союзу й проголошення на його руїнах самостійності колишніх республік.
Україна свою повну державну Незалежність проголосила 24 серпня 1991 року.
Того ж року 1 грудня більшість громадян підтвердили прагнення до незалежності на всеукраїнському референдумі.
Найбільше національне свято Україна вже втретє відзначає в умовах жорстокої повномасштабної війни, розв’язаної росією.
Хай ніколи сонце свободи та перемог не заходить над Україною!
Слава Україні! Слава ЗСУ!
З Днем Незалежності!