Закрепи у дітей і що з ними робити: пояснюють тернопільські лікарі

Закрепи у дітей і що з ними робити: пояснюють тернопільські лікарі
Про це не дуже зручно говорити, але з цією проблемою зустрічались всі. Ця проблема – закрепи. Якщо дорослі свої дії контролюють, то до дітей, незалежно від їхнього віку, треба бути особливо уважними. Вони не завжди діляться своїми відчуттями, але при цьому страждають не менше дорослих.

Як же зрозуміти, що у дитини закреп?
Що є причиною і як допомогти?

Анна Кабакова

Олександра Шульгай

Про делікатну проблему розповіли доцент кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією Тернопільського національного медичного університету
Олександра Шульгай
і головний експерт з дитячої гастроентерології УОЗ Тернопільської області
Анна Кабакова.

Вивчаємо симптоми

Основні симптоми закрепу в дітей – менше трьох випорожнень на тиждень і твердий, ущільнений кал, який виходить важко або в невеликій кількості.

Часто бувають й інші симптоми: біль у животі, відсутність апетиту, відмова від їжі.

У дітей старше трьох років про закреп говорять і тоді, коли частота дефекації нормальна, але процес болючий, а кал – зміненої консистенції.

У разі хронічних закрепів таке триває принаймні три місяці.

І навіть якщо в дитини випорожнення є щодня, то натужування, відчуття неповного випорожнення, зміна калу також свідчать про хронічний закреп.

Отож, закрепи – це або недостатня частота випорожнень, або/і їх тверда консистенція.

Коли необхідно звернутися до лікаря?

Закрепи у дітей в більшості випадків є функціональними (тимчасовими). Це коли немає органічного ураження кишки чи  аноректальної зони, але є порушення регуляції кишкового транзиту, процесу  випорожнення. Функціональні закрепи тривають недовго і зазвичай не є приводом для серйозного занепокоєння.

Однак, хронічний закреп може призвести до ускладнень. Виникають хворобливі тріщини навколо заднього проходу. Утримання калу призводить до його накопичення і, як наслідок, травмується слизова чи стінки кишки. Інші ускладнення – випадання прямої кишки, енкопрез і нетримання калу.

Крім того, тривалі закрепи є приводом задуматися: а може, за цими симптомами криється інше, серйозне захворювання?

У медичному закладі кишечник обстежать одним або декількома методами і визначать причину.

Дитину необхідно показати лікарю, якщо закреп триває більше двох тижнів та/або супроводжується певними ознаками.

Такі тривожні симптоми – це підвищення  температури тіла, блювота, кров у калі, біль (особливо вночі) і здуття живота, втрата маси тіла, випинання частини кишки із заднього проходу.

Чому він взагалі виникає?

Закреп розвивається тоді, коли випорожнення рухаються по травному тракту занадто повільно або з перешкодами, в результаті чого стілець стає твердим і сухим.

Факторами ризику у дітей одного року життя є: спадковість, нераціональне харчування матері-годувальниці, перинатальні гіпоксично-ішемічні ураження центральної нервової системи, м’язова гіпотонія (рахіт, дефіцит заліза, гіпотиреоз), алергія на білки коров’ячого молока та інші, недостатній питний режим, ранній (до трьох місяців) перехід на штучне вигодовування, використання молочних сумішей із високим вмістом заліза, часта зміна сумішей для вигодовування, порушення мікрофлори кишечника.

У дітей після одного року життя причинами може бути також низка різних факторів. Серед них – порушення акту дефекації внаслідок відсутності своєчасного формування рефлексу при тривалому (до трьох-чотирьох років) використанні одноразових підгузків. Буває і навпаки: занадто раннє привчання до туалету може не сподобатися дитині й вона утримуватиме стілець. Така дитяча реакція може перерости у мимовільну звичку.

Утримування буває й тоді, коли дитина не хоче переривати гру або відмовляється ходити в туалет, якщо вона не вдома. Це призводить до ущільнення калових мас, випорожнення стають болісними. Дитина прагне уникнути повторення неприємних відчуттів, як результат – виникає «страх перед горщиком».

Закреп можуть спричинити і зміни харчового раціону. Зокрема, перехід із рідкого харчування на більш щільне, твердіше; недостатня кількість багатих на клітковину фруктів і овочів або рідини, проте значна кількість солодощів; відсутність кисломолочних продуктів; тривале дотримання механічно і термічно щадних дієт.

Ще одна причина – малорухливий спосіб життя, коли дитина дуже багато часу проводить без руху з гаджетом.

Зміни у режимі дня: початок відвідування садочка, школи (особливо у сором’язливих дітей), подорожі, спека, стресові ситуації впливають на функціонування кишечника і теж можуть викликати порушення.

Іноді до закрепу призводить вживання деяких медичних препаратів, особливо без контролю лікаря. Це можуть бути антидепресанти, анестетики, нейролептики, препарати кальцію, психотропні, седативні, протиепілептичні, сечогінні засоби, сорбенти, солі заліза… Навіть проносні, якщо вживати безконтрольно, можуть спричиняти закрепи.

Існує і генетична схильність. А в деяких випадках закреп у дітей має органічне походження та вказує на анатомічну аномалію чи ваду розвитку товстої кишки, проблеми з обміном речовин, травною системою, вроджені чи набуті ураження нервової системи, вроджену патологію сполучної тканини тощо.

Профілактика та лікування для найменших

Якщо дитина на грудному вигодовуванні, насамперед необхідно проаналізувати, що їсть мама.

Слід обмежити вживання продуктів, що підвищують газоутворення (капуста, цибуля, помідори, груші, виноград, бобові, гриби, чорний хліб, а також гострі, копчені, пряні продукти, соління, рис).

Для дітей одного року життя на штучному вигодовуванні доцільно використовувати спеціальні лікувальні суміші, що містять харчові волокна чи лактулозу, про- та пребіотики. А саме:

– суміші з клейковиною бобів рожкового дерева, яка не розщеплюється травними ферментами та діє уздовж усього кишечника, механічно стимулюючи перистальтику;

– суміші, що містять лактулозу й стимулюють м’який послаблювальний ефект;

– суміші, збагачені олігосахаридами – забезпечують усунення кольок і закрепу;

– суміші, що містять пробіотики – сприяють нормалізації рН калу, регулярності та нормальній консистенції випорожнень.

Дітям раннього віку в раціон варто включити харчові волокна у вигляді висівок, фруктів (яблучне, абрикосове, персикове пюре або пюре з чорносливу) та овочів, кисломолочних продуктів.

А як з раціоном у старших дітей?

Необхідно додавати продукти з високим вмістом клітковини (фрукти, овочі, бобові, цільнозернові крупи), поступово збільшуючи їх кількість (із врахуванням піраміди харчування).

До продуктів, що підсилюють моторну функцію товстої кишки та сприяють її випорожненню, належать: чорний хліб, сирі овочі та фрукти, особливо зрілі банани, дині, морква, овочі в кулінарній обробці (гарбуз, кабачки, буряк, морква), сухофрукти, особливо чорнослив, курага, інжир, вівсяна крупа, м’ясо, соління, маринади, соки, мінеральні води, квас, компоти, кисломолочні продукти, варення, мед, рослинні олії.

Не рекомендується на тривалий час включати в харчування продукти, що затримують випорожнення кишечника: наваристі бульйони, протерті супи, каші (рисова, манна), киселі, компоти з груш, айви, чорниці, міцний чай, каву, фрукти, що в’яжуть (груша, айва, гранат, хурма).

Дитина повинна пити багато рідини (із врахуванням фізіологічних потреб), вода без газу – найкращий напій у разі закрепів. Також необхідно заохочувати до фізичної активності.

І, насамкінець, говоріть з маленькою дитиною, пояснюйте необхідність регулярного випорожнення кишечника щоденно в один і той же час, мотивуйте її до цього. За відсутності ефекту – звертайтеся до лікаря.






Loading...



Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares