Віктор Костів із Бережан був справжнім патріотом, надзвичайно світлою, щирою людиною. Мужнім воїном і вірним побратимом. Віктор пішов захищати Україну практично із самого початку повномасштабного вторгнення росії.
Український захисник загинув під населеним пунктом Павлівка Донецької області 29 жовтня. Під час тяжких боїв з російськими окупантами він отримав мінно-вибухову травму несумісну з життям. Без люблячого чоловіка залишилась дружина Людмила, ніколи більше не обійме батька син Сергій, а брата – сестра Галина. У січні Віктору Костіву виповнився 51 рік.
Рідні, друзі, знайомі досі не можуть сприйняти цю гірку звістку.
«Бережанська громада понесла тяжку, непоправну втрату: захищаючи нашу рідну Батьківщину від російських окупантів, у тяжкому бою під населеним пунктом Павлівка Донецької області загинув наш земляк – Костів Віктор Володимирович.
Життя справжнього патріота, надзвичайної і світлої людини, воїна, який сумлінно виконував свій громадянський і військовий обов’язок, виявив стійкість і мужність у цій безжальній боротьбі, обірвалося 29 жовтня 2022 року. У ці гіркі хвилини вся Бережанська громада розділяє горе сім’ї, всі ми схиляємо голови у скорботі», – написав голова громади Ростислав Бортник.
Щирі співчуття родині висловлює й особовий склад першого відділу Тернопільського РТЦК та СП:
«Трагічні новини знову сколихнули Бережанщину. Непоправна втрата, невимовний біль для найрідніших, для близьких, для усіх, хто знав нашого земляка, який майже від початку повномасштабного вторгнення пішов на захист Батьківщини. 29 жовтня 2022 року сержант Костів Віктор Володимирович загинув внаслідок мінно-вибухової травми, несумісної з життям, виконуючи бойове завдання.
Важко підібрати слова, які б могли висловити усю печаль, що переповнює нас. Бог забирає до себе найкращих, так швидко…
Щирі співчуття родині висловлює особовий склад першого відділу Тернопільського РТЦК та СП, хай Бог допоможе пережити цей біль та горе».
5 листопада жителі Бережанщини коридором шани зустріли кортеж із тілом свого Героя. Щоб провести воїна останньою земною дорогою до рідного обійстя на вулиці Гайовій, де розпочалося гірке прощання з сім’єю та рідним домом. У церкві Св. Трійці відбулася панахида та відспівування українського воїна. Поховали Віктора на кладовищі в с. Рай.
Люди залишають сотні коментарів із співчуттями рідним. Адже Віктор був дуже доброю людиною. А ще – майстром на всі руки. Робив ремонти і вдома, і за кордоном, коли їздив на заробітки.
«Тяжкий біль огортає моє серце. Його я не можу передати. Вітя був чудовою людиною, чудовим побратимом для мого сина. Вічна пам’ять Герою росомасі», – пише Наталя Люшняк.
«Вічна пам‘ять, Вітя. Не можу повірити… Так несправедливо…» – Світлана Захарків.
«Вічна пам’ять, мій дорогий братчику…» – Галина Ялова.
Тепер Віктор разом з небесним воїнством оберігатиме Україну і дорогих його серцю людей із Вічності. Світла пам’ять Герою!
