Усім хотілося б отримати з бюджету більше грошей. Але державна казна не має такої змоги. Тому до останнього у Мінфіні тримали цифри в таємниці. За фінансового «кота в мішку» – проєкт держбюджету-2022, нардепи проголосували 15 вересня. А 20 жовтня голосуватимуть за документ у першому читанні.
Голосування не буде простим. Бо, крім скорочення фінансування на утримання Верховної Ради, в наступному році може не бути кількох мільярдів для так званого «депутатського фонду», який розподіляють мажоритарники. Як зазначає «Економічна правда», щоб назбирати достатньо голосів, цей фонд треба буде або повернути, або пообіцяти слугам народу інші компенсатори.
Отже, у проєкті бюджету-2022 передбачено доходи на рівні 1,277 трлн грн. Це – на 166 млрд грн більше, порівняно з нинішним роком. Видатки – 1,465 трлн грн (більше на 103,1 млрд грн). Дефіцит бюджету сягне 188 млрд грн (цьогоріч – 246,6 млрд).
За прогнозами, в наступному році гривня опуститься до позначки28,6-28,7 грн за долар.
Що цікаво, у першій редакції бюджету-2022 передбачене суттєве скорочення видатків на органи держвлади. А на правоохоронні органи мали б зрости.
Зокрема, на роботу Офісу президента пропонується виділити «лише» 1,08 млрд грн, це – на 14,86% менше, ніж цьогоріч. А витрати на парламент урізати на 7,63% – до 2,6 млрд грн. Зате пощастить Кабміну – в наступному році може отримати ще більше грошей – до 2,7 млрд грн. Тобто, фінансування збільшиться на 174,8 млн грн.
Медицина може отримати 193,67 млрд грн. Освіта – 172,09 млрд грн (менше, ніж цьогоріч). Приміром, на 2022 рік не передбачено додаткових видатків на забезпечення дистанційної освіти, хоча в 2021-у на це виділено 1 млрд грн.
Бюджет Пенсійного фонду – 531 млрд грн. Видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення зростуть до 320,1 млрд грн. А на діяльність Мінкульту суму зменшать майже на 3 млрд грн. Усього на його роботу витратять 10,6 млрд грн.
У грудні цього року мінімальна зарплата має збільшитись до 6500 грн. Підвищити мінімалку планують аж із жовтня 2022-го – до 6700 грн.
Значні кошти дістануться Раді нацбезпеки та оборони – отримає з держказни майже 304 млн грн. Не оминули щедрістю й Офіс генпрокурора: видатки збільшаться на 17,5% – до 13,56 млрд грн. СБУ може отримати коштів на 7% більше – до 16,05 млрд грн. А Національне антикорупційне бюро ощасливлять додатковими 100 млн грн – загалом 1,080 млрд грн. Водночас видатки на МВС уряд вирішив не збільшувати, ба, навіть трошки зменшити. Вони у 2022-у залишаться майже на тому ж рівні, що й цьогоріч, – 98,23 млрд грн, проти 98,3 млрд грн у 2021-у.
На оборону Мінфін передбачив 5,95% ВВП. Це – 319,4 млрд грн, із яких 130,99 млрд грн отримає Міноборони. Додаткові кошти планують витратити на зростання зарплат військовослужбовців, зведення житла учасникам бойових дій тощо.
Не пошкодували грошей на будівництво та ремонт доріг. Загальні видатки «Укравтодору» зростуть на 13,54% і сягнуть 78,9 млрд грн.
У проєкті фінансового документу скасовуються 49 бюджетних програм. Серед них – субвенція на інфраструктурні проєкти – 6,1 млрд грн; соціально-економічні проєкти – 6 млрд грн; на заходи, пов’язані з боротьбою із Сovid-19, – 4,4 млрд грн.
На фінансування парламентських партій планують виділити 885 млн грн. У цьому році – 697 млн. Як зазначає Рух «Чесно», бюджет на наступний рік зріс більше, ніж на 21%. Він є рекордним з моменту запровадження держфінансування у 2015 році.
Найбільше коштів отримає партія «Слуга народу» – понад 439 млн. ОПЗЖ – 132,8 млн. «Європейська солідарність» – 126,7 млн. «Голос» – 103,5 млн. «Батьківщина» – 83 млн.
До речі, освоївши близько мільярда гривень з бюджету за 2020 та 2021 роки, парламентські партії не звітують, куди витрачають гроші платників податків.
…До проєкту фінансового закону-2022 можуть внести ще чимало поправок. Як це, зазвичай, робиться…
Ольга ЧОРНА.
