У 1966 році інвестиційний аналітик Гаррі Браун на Різдво написав своїй дев’ятирічній доньці листа, якого досі цитують. Він пояснив дівчинці, що ніщо в цьому світі, навіть любов, не можна сприймати як даність.
…Привіт мила. Зараз Різдво і у мене звичайна проблема – який подарунок тобі вибрати. Я знаю, що тебе потішить: книжки, ігри, сукні. Але я дуже люблю тебе. Я хочу подарувати тобі щось таке, що залишиться довше, аніж на декілька днів або навіть років. Я хочу подарувати щось, що буде нагадувати тобі про мене кожного Різдва. І знаєш, мені здається, я вибрав подарунок. Я подарую тобі одну просту правду, яку мені довелося засвоювати багато років. Якщо ти зрозумієш її зараз, ти збагатиш своє життя, і це захистить тебе від маси проблем у майбутньому. Ось вона: тобі ніхто нічого не винен.
Це означає, що ніхто не живе для тебе, моя дитино. Тому що ніхто не є тобою. Кожна людина живе для себе самої. Єдине, що вона може відчути – це своє власне щастя. Якщо ти зрозумієш, що ніхто не повинен організовувати тобі щастя, ти звільнишся від очікування неможливого.
Це означає, що ніхто не зобов’язаний тебе любити. Якщо хтось тебе любить – значить, у тобі є щось таке особливе, що робить цю людину щасливою. З’ясуй, що це, постарайся зробити це сильнішим, і тоді тебе будуть любити ще дужче.
Коли люди щось роблять для тебе, це відбувається тільки тому, що вони самі хочуть це зробити. Тому що в тебе є щось важливе для них – щось, що викликає у них бажання сподобатися тобі. Але зовсім не тому, що вони тобі повинні. Якщо твої друзі хочуть бути з тобою, це відбувається не з почуття обов’язку.
Ніхто не повинен тебе поважати. І деякі люди не будуть до тебе добрими. Але в той момент, коли ти зрозумієш, що ніхто не зобов’язаний робити тобі добро і що хтось може бути з тобою недобрий, ти навчишся таких людей уникати. Тому що ти їм теж нічого не винна.
