Французькі королі й канадські рекорди: як писанки крокують світом

Розписування яєць – звичай не тільки український, він характерний для більшості слов’янських народів. Однак писанкарством займаються і далеко за межами європейського континенту.

Ще трішечки й настане одне з найбільших християнських свят – Великдень. Ні для кого не секрет, що своїм корінням воно іде ще від прадавніх язичницьких часів, коли наші предки святкували прихід весни та розквіт життя, природи. А одним з головних втілень життя, його образом в їхньому уявленні було яйце.

У найдавніших казках і міфах багатьох народів розповідається про те, як Всесвіт виник з яйця. Аби віддати належну шану першопричині всього живого – одвічному яйцю, з якого нібито все і постало, з’явилося мистецтво писанкарства. І сьогодні в різних країнах розписують шкаралупки кольоровими візерунками та орнаментами, які містять таємний глибинний зміст.

Малювали ще три тисячі років тому

Вважають, що мистецтво писанкарства зародилось цілком інтуїтивно – коли зовсім незнайомі люди, в різних куточках світу, які ніколи не зустрічалися, не перетиналися, раптом почали робити одну і ту ж справу – розмальовувати яйця.

Коли ж саме почали це робити, ніхто не знає. Археологи знаходили прикрашені шкаралупки при розкопках цивілізацій, що існували більше 3 тисяч років тому, і багато з тих візерунків використовують для розпису і тепер.

Писанки створювали давні слов’яни, перси, кельти, греки, римляни. Останні вірили, що розбивши таке яйце, можна прогнати злих духів.

З приходом християнства давній язичницький символ гармонійно влився у новий світогляд. І ось вже серед ранніх християн зачинається традиція – на Пасху дарувати одне одному фарбовані яйця.

У часи середньовіччя писанки символізували Воскресіння Христове, і протягом століть на Великдень існував звичай вішати їх у соборах та церквах. Особливо великий розквіт писанкарства припав на правління французького короля Людовика Чотирнадцятого, тоді при французькому дворі популярністю користувались фарбовані страусині яйця, які розписували золотом та сріблом найкращі придворні художники.

У багатьох країнах фарбовані яйця робили з дерева, кістки, порцеляни, кришталю. Ними займались як звичайні майстри, так і віртуозні ювеліри, а славнозвісні яйця Фаберже зараз коштують мільйони доларів.

Найдавніша в Україні

На Рівненщині знайшли писанку, якій 950 років (На фото).

Глиняне яйце викопали археологи на березі водосховища у Демидівському районі. Керівник експедиції, заступник директора Інституту археології Денис Козак зазначив, що унікальна знахідка збереглася так,  “ніби вчора зробили”.

На писанці навіть збереглися орнаменти. Хвилі – як символ води і символ родючості – колоски. На думку вчених, знахідка мала магічну дію. Всередину туди клали камінець, потім заліплювали глиною, і виходила своєрідна калаталка.

Найбільшу зробили на честь… канадської поліції

Найбільша у світі українська писанка є окрасою містечка Вергевіль. Розташована вона не в Україні, а в Канаді. Висота пам’ятника, спорудженого у провінції Альберта, 25 метрів, і він є найбільшим пам’ятником писанки у світі. І що найдивніше, був створений на честь канадської кінної поліції.

Усе почалося в 1973 році, коли уряд оголосив конкурс на найкращу ідею святкування ювілею канадської поліції. З-поміж сотні проектів конкурсна комісія відібрала найкращий. Автором його був Павло Цимбалюк, українець 1928 року народження, інженер-проектант, батьки котрого емігрували в Канаду з Буковини.

Матеріалом для будівництва писанки автор обрав анодований алюміній – через його міцність і властивість не втрачати колір під променями сонця. Непростим виявилось і проектування пам’ятника. Декілька місцевих архітекторів відмовилися через головну причину – форма яйця не піддається математичним розрахункам! Погодився виконати цю роботу професор Рональд Реш, науковець зі США, який мав досвід зі створення… проекту міжзоряних станцій. Разом із двома помічниками, використовуючи найпотужніші на той час комп’ютери, він працював над проектом півроку. Відтак із математичною точністю розкреслив, як каркас яйця має покритися 2208 пластинками (рівносторонніми трикутниками) та 524 зірками шестигранної форми.

Очевидно, українці не могли не наповнити писанку символами. Золоті зірки на вершечках яйця символізують життя, зірки з трьома кінцями – Трійцю, срібна смужка довкола яйця – вічність. А три кольори – бронзи, срібла та золота означають достаток.

Коломийський музей – єдиний у світі

Відоме в Україні гігантське яйце, розташоване в місті Коломия Івано-Франківської області, значно поступається розмірами канадійському. У висоту воно має 13 метрів.  Це музей писанок у вигляді великоднього яйця – єдиний такий у світі. Музей володіє колекцією понад 12 тисяч писанок, представлених з переважної більшості областей України, а також з Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі, Польщі, Чехії, Швеції, США, Канади, Франції та Індії.

Масштабні пам’ятники писанці є і в інших містах України та світу. Доволі великий прикрашає румунське місто Сучаву. Його висота сягає понад 7 метрів, діаметр – 4,6 метрів. Цікаво, що тут місцеві жителі вважають свій пам’ятник найвищим у світі пасхальним яйцем.

Шанують великоднє яйце і у литовському місті Вільнюс. Незвичну скульптуру “Маргутіс”, що в перекладі означає “великоднє яйце”, можна побачити в одному зі скверів Старого Міста. Розфарбоване яйце, вагою 300 кілограмів, встановлене на вершині великої гранітної колони. Скульптура виконана з гіпсу, її висота – близько двох метрів.

Пасхальні рекорди й традиції

Перед Великоднем у всьому світі відбуваються десятки тематичних виставок і різноманітних акцій. У музеї Шпревальд у німецькому Люббенау напередодні щороку відбувається з’їзд писанкарів. Індонезійські студенти прикрашають 60-сантиметрові великодні яйця під час мистецького змагання на острові Ява. А німець Волькер Крафт, який проживає у Заальфельді, вдосконалює своє “писанкове дерево”, на якому вже розвісив понад десять тисяч розписаних яєць (На фото).