Кажімо більше добрих слів.
Нехай чиясь душа зрадіє,
І в круговерті сірих днів
Твоє тепло нехай відчує.
Кажімо більше добрих слів.
В цей час непевний і тривожний
О скільки тих, хто б так хотів
Любов відчути, адже кожний
Із нас народжений для щастя,
Для гарних, добрих, теплих днів.
Тому в цей час злоби, ненастя
Кажімо більше добрих слів.
***
Не порань чиєсь серце образливим словом,
І не кидай каміння комусь з-за плеча.
Захисти свого ближнього молитов ореолом,
Коли бачиш, що зранена в нього душа.
Не радій із невдачі і помилок інших,
Бо ж не знаєш, що завтра спіткає тебе.
Не порушуй чиєїсь болючої тиші,
Не втручайся туди, де не просять тебе.
Промовчи, коли хочеться різко сказати
І попробуй на зло відповісти добром.
Дуже легко обмовити і ошукати,
А так важко зігріти душевним теплом.
Не дозволь, щоб байдужість закралася в серце.
І пильнуй, щоби вогник надії не згас.
Бережи у душі із любові озерце.
З добрих вчинків в душі все поповнюй запас.
Бо коли в вирі справ, метушні і погоні
Раптом згасне чи моя, чи твоя свіча,
І зустріне нас вічність на кінцевім пероні,
То за всі наші вчинки, поступки, слова
Звітувати прийдеться перед Божим престолом,
Де у пам’ятній Книзі записано все.
Ми мчимось по життю швидкісним ешелоном
І не знаєм, чи «завтра» ще нашим буде.
У Бога на долоні
Моє «сьогодні» в Бога на долоні.
І моє «завтра» теж в Його руці.
Тож, коли смуток битиме у скроні,
Чи радість дня потоне у сльозі,
Я знаю Того, в Кого моє «завтра»,
«Сьогодні» й «вчора» у міцній руці.
У Нього спокій, істина і правда.
Із Ним я не лишусь на самоті.
І хоч не знаю, скільки ще для мене
Відміряно тих чорно-білих смуг,
Та знаю, Боже, дні всі мої в Тебе,
Спокої й радощі і прикрощі недуг, –
Все пораховано й відміряно для мене.
Ти знаєш, що для мене на добро.
Моє «сьогодні» й «завтра» лиш у Тебе.
Тому мені журитися чого?!
Оксана ГУДЗЬ.
