Світ нас розуміє, цікавиться нами і вірить нам, переконують українців представники влади. Насправді ж, усе трохи не так. Посол України в Австрії Олександр Шерба відверто заявив: Україні не довіряють за кордоном. «В України погана репутація, і це, на жаль, факт. Репутація України гірша, ніж Україна є насправді», – сказав він.
Наприклад, за словами посла, дипломати просувають український експорт не з нуля, а з мінусу. Річ у тім, що європейські бізнесмени неодноразово стикалися з українською бюрократією та корупцією. Як після цього в держави може бути позитивний імідж, інвестиції і довіра до неї?
Якщо на урядовому рівні вдасться поліпшити репутацію, то в інформаційному плані Україна, ймовірно, програватиме й далі. Виникає логічне запитання: чим займається Мінстець і чи потрібне таке відомство? Адже належної діяльності, тим паче, в час війни, там не спостерігається.
У провідних світових ЗМІ тема України втратила актуальність. Взагалі, про нашу державу найбільше, традиційно, згадують під час революцій, виборів, корупційних скандалів. Тепер додалася війна на Донбасі.
Журналісти «Каналу 24» підрахували, скільки разів про Україну згадували в серпні найвідоміші закордонні ЗМІ. Найпопулярніша наша країна в сусідів-поляків. Видання «Річ Посполита» опублікувало статті про українські події 214 разів. Німецьке видання «Deutsche Welle» – 42 рази, британське ВВС – 33. Зовсім не цікавляться тим, що відбувається в Україні, іспанці. А за океаном Україна взагалі на третіх ролях. У «New York Times», наприклад, про Україну писали минулого місяця лише 15 разів.
Дипломати визнають: Україна зараз може дати світу дуже мало позитивних меседжів. На зміну Чорнобилю прийшла війна на Сході і катастрофа малазійського «Боїнга».
Ще наша влада намагається переконати світ, що тяжко бореться з корупціонерами. Але… чи багато з тих корупціонерів перекочували з розкішних маєтків у в’язниці? Виявляється, аж четверо посадовців отримали терміни за корупційну діяльність за останній рік. І хто?! Троє слідчих і голова сільради.
Нардеп Віктор Чумак і екс-заступник генпрокурора Віталій Касько під час круглого столу на тему: «Ефективність розслідування корупційних злочинів в Україні» заявили, що за 2015 рік жодного (!) топ-чиновника не притягнули до криміналу за корупцію. Найбільша кількість посадовців, які притягалися до відповідальності, – це сільські голови. Щодо осіб, які перебувають на політичних або адміністративних посадах у політичних органах, то для їх ув’язнення необхідна політична воля. Але її поки немає.
Віктор Чумак стверджує: затримання чиновників невисоких рангів відбувається для того, щоб створити певну статистику у винесенні судових вироків.
…І про ще одну сумну статистику. Наша держава – друга у світі за рівнем смертності. На це вказують дані дослідження Центрального розвідувального управління США «The World Factbook» за 2015 рік. Український показник – 14,46 смертей на 1000 осіб. Він є другим найгіршим показником у світі після Лесото, передає «Голос Америки».
Так ось, Лесото – це країна у Південній Африці, з незначним запасом води, горами і убогою рослинністю. Там надзвичайно високий рівень дитячої смертності, особливо серед немовлят. Багато людей хворіють на СНІД. А середня тривалість життя в цій африканській країні – 36,6 років.
Дожилась Україна… Точніше, докерувались «слуги» народу.
Значна частина смертей у нашій державі відноситься до категорії «смертності, якої можна уникнути». Але для цього потрібно змінити державну політику щодо тютюнопаління, контролю дорожнього руху і медицини загалом, вважає дослідник Центру дослідження медичних послуг в університеті Кент Олена Нізалова, проаналізувавши причини високої смертності в Україні.
Справді, як насмішка над ще живими і мертвими – стаття 49 Конституції, яка гласить: «Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням… У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно…» Якби ж то! У лікарні, «за Конституцією», навіть шматка бинта не дадуть. Нема грошей у держави на «безоплатну» медицину.
А за платно лікуватися багатьом не дозволяють мізерні зарплати і пенсії. Навіть на пігулки від голови не в кожного грошей вистачає.
За дешевими ліками українці змушені їхати за кордон. Вітчизняна фармація надто дорога. У Польщі деякі медикаменти коштують вдвічі дешевше, ніж в Україні. Наприклад, французький препарат «Плавікс» для людей з вадами серця в сусідній країні вартує 10 доларів, у нас – 40.
За останні сім місяців українці стали витрачати більше на ліки. Накупили медикаментів аж на 31,3 мільярди гривень, що на п’ять мільярдів більше, ніж торік. Одними з найпопулярніших є медикаменти від простуди і серцево-судинних недуг. Слід зазначити: Україна посідає перше місце в Європі за смертністю від серцево-судинних захворювань.
Проблему з вартістю медикаментів має вирішувати Мінохорони здоров’я. Ціна ліків не повинна залежати від курсу валют, як інші товари, наголосив фармацевт Юрій Сизоненко порталу «Знай». На жаль, це відомство ніколи належно не виконувало своїх обов’язків. А його реформи добивали й без того тяжко хвору галузь.
… І ось знову рвонув угору долар разом із євро. Експерти прогнозують: «зелений» може перестрибнути планку у 27 гривень. І навіть сягнути 30-гривневої позначки. А тим часом прем’єр Володимир Гройсман каже, що нема жодних підстав для знецінення гривні. «Ситуація буде абсолютно стабільна. Я думаю, що це такі сезонні коливання. Ризиків для українських громадян тут немає, ми їх не бачимо», – заявив він.
Мабуть, гривня й не здогадується, що вона стабільна…
