Пасажири приміського дизель-поїзда «Тернопіль–Ходорів» влаштували акцію протесту на залізничному вокзалі. Люди вимагали, щоб дизелю добавили вагонів, адже всі охочі не вміщаються у транспорт або ж їдуть у жахливих умовах.
Щоб перевірити, чи справедливі ці вимоги, вирушаємо у мандрівку дизель-поїздом. Вранці, о 9.00, кілька сотень охочих чекають на поїзд, щоб добратися на дачі. Спека, тиснява біля вагонів. Люди хвилюються, що можуть не вміститися. Тож кожен якнайшвиде намагається зайти всередину. Здебільшого це пенсіонери, які їдуть на дачу, щоб доглянути городину і привезти додому трохи свіжих овочів, ягід та зелені.
Мені «пощастило» – у той день дали лише один вагон. Власне, на це і скаржаться люди. Тож отримала нагоду у повній мірі відчути особливості такої поїздки.
У вагоні ніде голці впасти. Стоять старенькі навіть в тамбурах – хто з паличкою, хто з рюкзаком на плечах. Кажуть, іншого виходу немає. Адже маршрутка до дач не доїжджає. Тому треба значний шматок дороги долати пішки.
На вулиці – майже 30 градусів, а у вагоні можна задихнутися, незважаючи на відчинені вікна. Тому доволі часто тут люди втрачають свідомість. Неодноразово поїздки закінчувалися лікарнею.
Більшість пасажирів працювали на колись потужних тернопільських підприємствах – комбайновому заводі, текстильному комбінаті, «Оріоні» та ін. Тоді вони отримали по шматку землі, який допомагає їм виживати за мізерну пенсію. У приміських селах – кілька тисяч дач. Тож щодня туди добираються сотні людей.
Аби з’ясувати, чому така ситуація склалася з дизель-поїздом «Тернопіль-Ходорів», звертаємось у ВП «Моторвагонне депо Тернопіль». Його керівник Андрій Поважний пояснює, – дизель-поїзд виїздить на маршрут з одним вагоном нечасто. Буває, трапляється таке через несправності, ремонтні роботи та недофінансування.
За словами Андрія Поважного, з початку року із всієї суми заявлених кошти на паливно-мастильні матеріали було виділено лише 5%. До того ж більшість людей, які їдуть у поїзді – пільговики. Їх перевозять аж 24 категорії. Однак влада ще не відшкодувала коштів за їх перевезення у минулому році, а у 2016 не перерахувала жодної гривні. Згідно з підрахунками, із кожної витраченої гривні на цей транспорт повертається лише 9 копійок. Тому ситуація критична і потребує кардинальних змін.
Тернополяни сподіваються, що їх почують і залізничники, і у владних кабінетах, а новий керівник «Укрзалізниці» не закриватиме очі на існуючі проблеми. Інакше люди знову готові вийти на колію…
До слова, за матеріалами інтернет-ресурсів, близько 50% усіх приміських перевезень на Львівській залізниці здійснюють дизель-поїздами. Парк дизель-поїздів зношений на 97% і є найстарішим серед усіх залізниць України. Тут ще експлуатують дизель-поїзди марки Д1, побудовані у 70-х роках минулого століття.
