Після революції в Україні почався довгоочікуваний процес реформ, неможливий за влади Януковича. Зокрема, щоб подолати корупцію, одну з найбільших проблем української держави, нова влада на хвилі реформ створила також декілька нових відомств, які мали б на усіх рівнях контролювати доброчесність як звичайних посадовців, так і найвищих чиновників, зокрема й діяльність президента.
Але усім вже стало зрозуміло, що “благі наміри” обертаються “пеклом” катастроф, адже деякі з новостворених органів починають перебирати найгірші риси недореформованих СБУ та ГПУ, тобто стають інструментами у руках можновладців у прикритті своєї незаконної діяльності.
Скандал із НАБУ та НАЗК, досі не запущене ДБР, конфлікти між самими органами, які мали б, по ідеї, співпрацювати проти спільних проблем, сумнівні судді, яких призначає президент, словом – хто усі ці “люди” і як розуміти їхню діяльність.
НАЗК – Національне агентство з питань запобігання корупції
Відомство має збирати і перевіряти електронні декларації можновладців і моніторити їхній спосіб життя, щоб він не відрізнявся від того, що мало б реально бути. Бо деякі статки окремих чиновників викликають логічне питання: а звідки це все при такій зарплаті? Електронний реєстр декларацій запрацював рік тому.
При виявленні в деклараціях ознак корупції агентство має передавати справу правоохоронним органам для розслідування. Крім того НАЗК повинно контролювати прозорість фінансування політичних партій.
Керує агентством Наталія Корчак, в минулому – викладач права, чия діяльність останні роки викликає резонанс та підозри у саботуванні роботи агентства.
НАБУ – Національне антикорупційне бюро України
Працює вже 2 роки. Об’єкт його уваги – корупція в найвищих ешелонах влади, від президента, прем’єра і депутатів – і до суддів і прокурорів.
НАБУ розслідує справи, в яких фігурують суми понад 500 мінімальних зарплат, тобто близько 2 мільйонів гривень. Бюро очолює Артем Ситник, колишній слідчий прокуратури.
САП – Спеціалізована антикорупційна прокуратура
Її функції – наглядати за розслідуваннями, які ведуть детективи НАБУ, і представляти обвинувачення в судах. Очільник САП – Назар Холодницький, колишній прокурор.
ДБР – Державне бюро розслідувань
Має стати українським аналогом американського ФБР, а також перебрати на себе функції прокуратури. ДБР також розслідуватиме корупційні злочини топ-посадовців, окрім тих, якими вже займається НАБУ.
Крім того, бюро боротиметься зі злочинцями й у самих антикорупційних органах. Проте бюро ще не запрацювало, хоча мало б почати свою діяльність мінімум рік назад. Його очільника конкурсна комісія обрала лише вчора. Директором ДБР став Роман Труба. Його кандидатуру має затвердити президент, а потім почнуть формувати штат. Щодо останнього, до слова, також кілька питань.
Однією з найбільших проблем усіх антикорупційних органів є їхня заангажованість та близькість із владою.
Органи, які намагаються нарешті чесно виконувати покладені на них функції, зазнають більших утисків, аніж лояльні до влади відомства, які навіть навпаки – покривають корупцію та виводять її на новий рівень.
Спеціалізований антикорупційний суд
Це вирішальний елемент системи антикорупційних органів. Антикорупційний суд має розглядати справи, які розслідує Антикорупційне бюро (НАБУ).
Головним аргументом для його створення висувають те, що звичайні суди через корумпованість гальмуватимуть чи закриватимуть всі справи НАБУ.
Антикорупційний суд не можуть створити вже два роки. Під тиском громадськості та західних лідерів місяць тому президент пообіцяв внести законопроект про його створення до кінця 2017 року.
