З 28 квітня 2020 року не можна буде без ідентифікації оплатити віддалено комуналку, отримати переказ грошей, оплатити сервіси, купити передплачену картку і скористатися безготівковими коштами, запевняють в Українській асоціації платіжних систем (далі УАПС).
Чому? 6 грудня Верховна Рада ухвалила в новій редакції закон про протидію відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом. Чи заважатиме він відмивати доходи несвідомим громадянам, покаже час, а от цілком свідомим українцям ця правова ініціатива може суттєво ускладнити життя. Адже для того, щоб отримати звичну фінансову послугу на кшталт переказу від близьких або оплати сервісу онлайн, людям потрібно буде пройти процедуру повної ідентифікації: пред’явити паспорт і код працівнику фінансової організації, що надає послугу.
За словами представників Асоціації платіжних систем, сьогодні Нацбанк України не виробив чітких рекомендацій щодо процедури віддаленої ідентифікації, а можливість зробити її віддалено бачить тільки через BankID, але до цього способу підключені лише 14 банків.
Представники фінансових установ стверджують, що Закон не просто загрожує ринкам грошових переказів та електронних грошей в Україні. Фактично він їх повністю знищує. А це величезний удар по економіці країни. Щоб мати уявлення про обсяги коштів, які циркулюють безготівковими каналами переказів, наводимо статистику НБУ за 2019 рік з використанням систем переказу коштів, створених як резидентами, так і нерезидентами:
перекази в Україну – $2 271 млн в еквіваленті (21,94% від загальної суми переказів);
за межі України – $398 млн в еквіваленті (3,85% від загальної суми переказів);
у межах України – $7 679 млн в еквіваленті або 197,93 млрд грн (74,21% від загальної суми переказів).
“Новий закон знищує старі правила, але не надає альтернативних, зрозумілих ринку і прийнятних для реалізації правил роботи. В Україні не запроваджено правила дистанційної ідентифікації, як це відбулося в Європі, немає чітких нових правил емісії електронних грошей і передплачених карток, також немає розроблених технічних можливостей швидкої верифікації даних клієнта”, – кажуть в УАПС.
На думку експертів, такий підхід призведе до вбивства ринку безготівкових переказів і повернення розрахунків у готівці. А це нівелює всі досягнення НБУ попередніх років з побудови платіжної інфраструктури, на що були витрачені мільйони доларів і йде врозріз з представленою “Стратегією розвитку фінансового сектору до 2025 року”, затвердженою Нацбанком.
Примітно, що закон, який набуде чинності 28 квітня, зобов’язує Нацбанк протягом трьох місяців привести нормативно-правову базу у відповідність до закону. Однак всі суб’єкти фінансового моніторингу – ті самі банки або платіжні системи, – зобов’язані переробити свою внутрішню систему моніторингу вже 28 квітня. Що фактично неможливо, адже правові норми, запроваджені законом, потребують роз’яснень у вигляді нормативно-правових актів Нацбанку.
Після 28 квітня всі учасники фінансового ринку будуть змушені обирати – або працювати з порушеннями, або припиняти свою діяльність до появи чітких правил роботи від Нацбанку.
У першому випадку вони ризикують оплачувати не просто величезні – непідйомні штрафні санкції. Наприклад, максимальна сума штрафу, згідно з новим законом – 135 млн грн, і він може бути виписаний за “незабезпечення належної організації та проведення фінансового моніторингу, відсутність належної системи управління ризиками”. Таке розмите формулювання, як показує практика роботи НБУ, дозволяє штрафувати за практично будь-яке порушення. У разі накладення штрафу на банк оплачувати його будуть фактично грошима вкладників.
Ринок неодноразово звертав увагу як Національного банку України, так і низки наших законодавців на цю проблему, але поки що реакції з їхнього боку немає. Якщо імплементацію закону не відкладуть на більш тривалий строк, 28 квітня стане чорним днем для фінансового ринку країни, кажуть в Українській асоціації платіжних систем.
За матеріалами УАПс.
