Ні життя, ні війна нічого не навчили: майже половина українських виборців готова продати свої голоси

Ні життя, ні війна нічого не навчили: майже половина українських виборців готова продати свої голоси

Україною керують політики-«пришельці» з іншого світу й іншого соціального виміру. Рівень їхнього життя, доходів, статки родин уже навіть не європейський, а високоєвропейський. Тому буття пересічного українця для них щось незрозуміле, віддалене і… байдуже.

Час від часу політики оприлюднюють заяви про трудову міграцію, високі ціни, низькі зарплати. Тяжко «страждають» над долею народу в телеефірах. Але ці «плачі Ярославни» нічого не варті. Бо переважна більшість заяв – всього лише піар.

Чим ближче до майбутніх виборів, тим більше політикум на словах перейматиметься життям простих українців. Проте багато хто говоритиме устами олігархів та інших багатіїв, з волі яких вирушить на виборчі старти. Бо політичні фігури на шаховій дошці України розставляють представники фінансово-промислових груп. А потім відбувається презентація цієї «еліти» суспільству.

Зі справжньою політичною елітою в нашій країні велика проблема. Бо та, що є, у переважній більшості штучна. Сформована телепроектами. Пересаджена з олігархічних парників у політичний грунт. А еліти у класичному розумінні немає.

Якщо й далі «грошові мішки» розставлятимуть свої «кадри», жодні вибори не призведуть до змін ні в Раді, ні в уряді, ні в інших державних органах. Бо депутати будь-якого рівня захищатимуть інтереси своїх «роботодавців» та власні. А держава і народ хай зачекають…

А чекати ніколи. Життя минає. І для багатьох людей мало не кожен день стає викликом. Хтось думає, як лікуватися. Інший – як оплатити комуналку. Третій – де знайти роботу з гідною платнею. Кожен четвертий житель України заощаджує на продуктах. А кожен десятий скаржиться на відсутність гідного житла.

На переконання експертів, криза, спричинена війною, подолана. Але жити, як у 2013 році, середній українець зможе лише після 2023 року. Хоча, менше стане лише тих, кому не вистачає на поточні витрати. Стосовно іншого, перш за все, лікування, відпочинку, дорогих покупок, – поліпшення чекати не доводиться. Бо медичні послуги, придбання власного транспорту, відпочинок дорожчають швидше, ніж зростають зарплати.

Щодо подорожчання. У перші чотири місяці цього року ціни на промислові товари в середньому збільшилися на 6,5 відсотків, а на споживчі товари – на 4,5 відсотків. Економіст Андрій Новак зазначив «Gazeta.ua»: це пояснюється, зокрема, зростанням цін на всі види енергоресурсів одночасно: газ, електроенергію і пальне. І це подорожчання енергоресурсів виробники й торговці автоматично переносять на ціну товару.

Експерти знову заговорили про неминуче подорожчання електроенергії для населення. І газу, бо така вимога Міжнародного валютного фонду. А для промислових споживачів «Нафтогаз» підвищує ціну уже з 1 червня.

У багатьох випадках подорожчання відбувається через монополістів, які діють за підтримки найвищих чиновників. Багатії знімають з ринку «піну». А споживачеві нема куди дітися – мусить платити. Коли ж у гаманці порожньо – пакує валізи на закордонні заробітки.

А світ чекає на робочі руки українців. Гонорові поляки не приховують: без наших заробітчан їхній економіці настане гаплик. Бо їхнє панство виїжджає працювати в заможні країни світу. А в Чехії готують програму, яка дозволить значно прискорити працевлаштування українців. Як заявила на «Радіо Свобода» міністр праці та соціальних справ Ярослава Нємцова, у Чехії зараз кількість вільних робочих місць досягла рекордного числа – перевищила 260 тисяч. Перш за все, потрібні медсестри, працівники соціальної сфери, робітники середньої технічної кваліфікації, будівельники. Наразі передбачається збільшення кількості робочої сили з України з правом працевлаштування на два роки до 19,6 тисяч осіб. За офіційною статистикою, в Чехії уже працюють близько 70 тисяч українців.

…Країні потрібні зміни, нові обличчя в політиці і у владі. Потрібно зупинити трудову міграцію. Розвивати власну економіку. Підвищувати добробут людей. І майбутні вибори, не зважаючи на фінансові можливості олігархів та багатьох нинішніх депутатів, все-таки можуть дати шанс, якщо виборці голосуватимуть за покликом серця і совісті. Проте соціологія стверджує: майже половина українських виборців вважає: продавати свої голоси – це нормально. І якщо буде нагода…

Ні життя, ні війна багатьох людей нічого не навчили…

Автор

Ольга Чорна

журналіст, блогер, газета "Наш ДЕНЬ"




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *