Борщ – український, відтепер офіційно. Культура приготування страви увійде до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. До увічнення борщового колориту доклалася і чортківчанка Раїса Обшарська. Вона приготувала страву за старовинним рецептом своєї бабусі.
Запашну страву внесли до Нацпереліку за рекомендацією експертної ради при Мінкульті. Тепер автентичний процес приготування українського борщу планують включити до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Ця ініціатива належить відомому телеведучому і кулінару Євгену Клопотенку.
– Ця ініціатива в мене з’явилася рік тому. Я зібрав однодумців: фольклористів, істориків, аналітиків, людей, які мають стосунок до культурної спадщини. Ми об’єдналися в громадську організацію “Інститут культури України” і пройшли нелегкий процедурний шлях. І сьогодні борщ вже в цьому списку, – розповів Євген Клопотенко.
В організації влаштували справжню експедицію регіонами України. Протягом року спілкувалися з людьми, шукали найрізноманітніші рецепти борщів і вивчали тонкощі приготування цієї автентичної української страви. Водночас збирали фото та відеоматеріали, готували документи, аби сформувати облікову карту для подачі на розгляд експертної ради.
Страву за старовинним рецептом бабусі приготувала для учасників експедиції Раїса Обшарська – директорка закладу дошкільної освіти у Чорткові, поетеса, авторка прозових творів і освітянських розробок. Її борщ також “вписаний” у рецептурну географію борщу.
– Я щаслива, що взяла участь у цьому чудовому проєкті, – розповідає пані Раїса. – Ще в лютому до мене зателефонували з відділу туризму управління культури Чортківськоі міської ради і запропонували долучитися. Приїхали помічники Клопотенка – Дмитро Потапов і Оксана Шахова. За сценарієм, я вчила готувати борщ за старовинним рецептом свою невістку Анастасію та внучку Катерину. Київські гості були задоволені і борщем, і нашим строєм. Ми вирішили додати колориту, вдягнувши національний одяг із бабусиної скрині. Автори проєкту розповіли, що побували в багатьох регіонах. Кожен борщ відрізняється якоюсь унікальною родзинкою. Весь процес знімали. Під прицілом камери готувати було незвично, але приємно.
Пані Раїса розповідає: рецепт її покійної бабусі Ганни цікавий тим, що готується на квасі з червоних буряків. Квас готували просто. Буряк різали невеликими шматками і заливали водою у прозорій посудині, додавши ложку оцту. На підвіконні він стояв три дні, потім забирали в темне холодне місце. Ось на цьому квасі варили борщ і різали туди вже квасні буряки. Чортківчанки свій борщ трішки удосконалили. Буряки давали свіжі, попередньо обсмаживши на сковорідці з морквою і цибулею.
Борщ Раїси Обшарської хвалять всі, хто його спробував, кажуть, що він особливий. Окрім бабусиного, знає й інші незвичні рецепти борщів. Серед таких – борщ із болгарським перцем, весняний, борщ із грибами, білий борщ, на курячому бульйоні та навіть “голий” борщ, пісний.
Поетеса зізнається, надзвичайно радіє тому, що автентичний український смаколик потрапить до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Адже борщ – це не просто страва, а цілий пласт сенсів, дорогих багатьом українцям.
- Пам’ятаєте дитячу співанку “Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику…”? – зауважує пані Раїса. – Її не просто так придумали. Щоб приготувати борщ, потрібен час, якого сільські господині ніколи не мали, бо ж були зайняті в полі, в саду, на городі, біля худоби. А коли дощило, то можна було борщу наварити. Ось вони й просили, щоб він довше йшов, розповідала мені бабуся. А ще вона мала цікаві горщики-двійнята на борщ і кашу, в яких дідусеві на поле обід носила.
Між тим, крім культури приготування борщу, до Національного переліку увійдуть й інші українські дивовижі. Це – технологія створення клембівської сорочки “з квіткою”, великоднє гуляння «Водити Володара» в селі Розкошівка Теплицького району Вінницької області, карпатське ліжникарство. А також гордість Тернопілля – вишивка “Борщівська”.
Борщ “Бабусин” від Раїси Обшарської
М’ясо свинини з кісткою – 300-400 г, можна і більше, варити до готовності, посоливши до смаку, додавши кілька перчин і лавровий лист. Окремо відварити квасолю – 200 г, щоб забрати гіркоту, і додати до навару, з якого м`ясо вже дістати, щоб остигало. 3-4 середні картоплини порізати кубиками, додати до навару.
Поки вариться, засмажити у глибокій сковорідці на свинячому смальці велику цибулину, нарізану дрібно. Коли матиме золотистий колір, додати морквину та 2 червоні буряки, порізані соломкою. Тушкувати з додаванням домашнього соусу із помідорів – приблизно 15-20 хв.
Половину середньої свіжої капустини порізати соломкою не дрібно і додати в каструлю. Через 5 хв. додати засмажку. М`ясо, що остигло, відділити від кісток, подрібнити порційно та вкинути до каструлі. Варити ще 10-15 хв., додавши 1 літр квасу з буряків, досолити.
За цей час зробити ще 2 засмажки: муки на сухій сковороді до золотистого кольору – 2 ложки і 150 г сала, порізаного кубиками на шкварки, з 1 середньою цибулиною. Муку розвести 2 ложками сметани та 100 г кип’яченоі води. Додати все до борщу. Всипати дрібно нарізаного кропику, нехай ще побулькає хвилин 5, обов`язково поперчити зверху, для запаху, і не мішати. Через 10 хвилин можна їсти. Смачного!
