Тернополянин Олексій Пізник вирішив на власні очі побачити, як живуть люди в Європі. Відкрив візу, сів на велосипед і вирушив у подорож різними країнами світу. Із собою чоловік прихопив лише рюкзак із спорядженням, який важив трохи більше десяти кілограмів. Витратив на поїздку 270 Євро. Про враження він за кордонного життя, способи економії в дорозі та особливості веломандрівки Олексій Пізник розповів «Нашому дню».
– Минулого року я проїхав велосипедом з Тернополя до німецького міста Пассау через Польщу, Словаччину і Австрію. Зробивши висновки з минулої мандрівки, цього літа знову вирушив у дорогу. До Братислави я добрався поїздом. І далі їхав на своєму двоколісному транспорті. Вздовж Дунаю перетнув Австрію, потім через Німеччину поїхав у Швейцарію та Францію. У французькому місті Доли велотраса закінчилась. Я був дуже стомлений, адже вже подорожував чотири тижні. Тому вже на поїзді повернувся додому. Коли приїхав в Україну, готовий був плакати від радості і цілувати рідну землю.
Усі 28 днів подорожі Олексій ночував у палатці або й просто неба. Не витрачав гроші на кемпінг та хостел, адже за ці кошти можна було купити їжу на кілька днів. Кілька разів ночував взагалі без намету. Один з випадків – заблудився у місті Базель. Блукав центром і не знав де поставити палатку. Зайшов на церковне подвір’я, постелив каремат біля кущів, спальник і заснув. Щогодини будився, коли на церкві бив дзвін. Зранку мене розбудили собаки, яких вивели на прогулянку.
– В французькому місті Діжон мене вигнали з вокзалу пів дванадцятої ночі, – пригадує тернополянин.– Там поїзди вночі не їздять, тому вокзал закривають. Я пішов на трамвайну зупинку. Біля неї була велосипедна стоянка і кущі. Ліг в кущі і так проспав до ранку.
На думку Олексія, європейці дуже доброзичливі – завжди допомагали йому речі заносити у потяг, пригощали кавою, запрошували на ночівлю. З усіх країн найбільше сподобалася Франція. Там приємний клімат та привітні люди. Ну і вона найбільше схожа на Україну. Відчувається, що рівень доходів тут нижчий, аніж у сусідів.
З України не віз ні сала, ні горілки. Зате з собою взяв вівсянку. Щоранку готував її на пальнику. Пив українську каву „Галка”. Вона хоч не має ні запаху ні смаку, але добрий вміст кофеїну. Часто купував „Снікерси”. Воду брав у місцевих жителів, а одного разу навіть довелося набирати в умивальнику потяга. Там було написано, що вживати її не можна. Але Олексій вирішив, що вона просто хлорована і це те ж саме, що в Україні пити воду з-під крана.
Тернопільський мандрівник каже, що не побачив у Європі нічого кращого, що є в Україні. Найбільше розчарували француженки. На його думку, вони схожі на наших дівчат у часи Брежнєвського застою. Тож Олексій дуже щасливий, що повернувся на Батьківщину і вже розпочав вивчати нові та цікаві маршрути.
Юля ТИМКІВ.
