Щоб допомагати людям, головне щире бажання і віра у власні сили, переконана переселенка зі Сходу Яна Шкуратова. Вона разом із сім’єю приїхала у Тернопіль чотири роки тому. У рідному Луганську в них з чоловіком був успішний бізнес, але коли почалися бойові дії, покинули власну домівку. Зібрали найнеобхідніші речі, взяли трирічного сина Гліба і поїхали за сотні кілометрів, аби вберегтися від війни.
«Важко передати те відчуття, коли замість подушки ти згортаєш куртку і запихаєш в наволочку…»
Сьогодні Яна пригадує, що тоді сподівалися, що їдуть не надовго. Вірили, АТО закінчиться за кілька тижнів. Склали одну валізу, сконтактувалися з волонтерами і поїхали в Тернопіль. Зараз файне місто вже стало для них рідним і близьким. Тут у Шкуратових народився синочок Лука, а Яна стала координатором колл-центру для переселенців і реалізувала ряд успішних благодійних проектів. Сьогодні працює над тим, щоб започаткувати у Тернополі соціальне підприємництво і популяризувати цю ідею серед жителів міста.
– Ми приїхали влітку у тому, в чому були, і вперше в житті усвідомили, як це – бути в потребі, – пригадує жінка. – Коли йде зима, а в тебе немає грошей, щоб купити своїй дитині взуття чи куртку, і сам не знаєш в чому ходити. Я координатор колл-центру переселенців Тернопільщини і знаю сотні таких історій. Важко передати те відчуття, коли замість подушки ти згортаєш куртку і запихаєш в наволочку. А вранці прокидаєшся, витягуєш і йдеш на роботу. Я помітила, що люди часто викидають взуття та одяг в сміттєві баки. Ти йдеш по вулиці, твоїй дитині потрібне взуття, а тут лежать речі на смітнику. Не кожен у цій ситуації може піти взяти ці речі. Тоді я вирішила створити центр, куди б люди могли зносити непотрібний їм одяг і взуття. Щоб там було чисто, щоб там було тепло, щоб людина могла прийти, поміряти, підібрати для себе чи своєї дитини необхідні речі. В один момент я усвідомила, що більше не маю сил нічого не робити, що не можу більше сидіти, склавши руки, і почала діяти. Крок за кроком мені вдається допомагати потребуючим і робити добрі справи для багатьох людей.
«Маєш – віддай, потребуєш – візьми»
«Одежина» – це результат спільної праці небайдужих людей, благодійників, які підтримують цю ідею. Ідея магазину дуже проста і не вимагає значних фінансових затрат – речі, які не потрібні одним, стають у нагоді іншим. Безкоштовно отримати речі можуть малозабезпечені та багатодітні родини, інваліди, сироти та їх опікуни, переселенці, постраждалі від бойових дій на сході України, пенсіонери та інші соціально незахищені люди. Для цього потрібно надати копії паспорта і посвідчення про статус. Також люди можуть принести речі, які їм не потрібні, і натомість обрати щось інше.
– Коли я писала грантову заявку на кошти, які нам були потрібні на ремонт і обладнання для приміщення «Одежини », то я планувала обслуговувати у місяць 70 людей і видавати 100 кілограмів одягу, – зізнається Яна. – Багато людей говорили мені, що це нікому не потрібно, що є купа секонд-хендів і ніхто не буде приносити одяг. Але, як виявилося, є стільки потребуючих людей, які не мають змоги купити одяг і тих, хто хоче поділитися. За півроку ми видали більше 13 тонн одягу, взуття та інших речей, обслужили більше двох тисяч сімей. Відправляли вантажі в Авдіївку, людям, які живуть під обстрілами, в реабілітаційні центри, де лікуються алко- і наркозалежні, в дитячі будинки, допомогли жителям 21 села Тернопільщини. Це тисячі соціально вразливих сімей. Часто жителі тих сіл передавали продукти, а ми видавали їх переселенцям, постраждалим внаслідок бойових дій на Сході України. Ми щиро дякуємо всім і кожному, хто долучається, бо тільки разом ми сила.
Сьогодні у приміщенні соціального гардеробу «Одежина» ремонт – кошти на нього отримали завдяки проекту «Громадський бюджет». Однак біля нього за адресою вул. 15 квітня, 3 встановили спеціальний контейнер, де можна залишити речі. За додатковою інформацією ви можете звернутись за телефонами: 0966855997, 0992108460.
Магазин «BLAGOдать» започаткує соціальне підприємництво в Тернополі
Сьогодні Яна розуміє, кошти на утримання «Одежини» потрібно заробити. Адже це постійно діючий проект і щоразу шукати меценатів – не вихід. Тому вже півроку працює над проектом благодійного магазину «BLAGOдать», де можна було б продавати різні речі, які б жертвували на благодійність люди, а частину прибутку витрачати на соціальні проекти.
– Зараз я підшукую приміщення, де можна було б облаштувати магазин, – каже Яна. – Я хочу, щоб «BLAGOдать» став платформою для творення соціальних змін. Тут не лише продаватимуть речі, тут ми проводитимемо різні зустрічі і тренінги із соціального підприємництва, чому це важливо і його потрібно розвивати, будемо говорити про відповідальне споживання речей, про благодійність.
Також у магазині планують відразу ж ремонтувати одяг. Професійну швейну машинку вже мають. Яна каже, що досі не зустрічала у нашому місті, щоб у магазині можна було придбати річ і відразу б «підігнати» собі по розміру. До того ж хочуть трьох людей щодня обслуговувати безкоштовно.
– Як координатор колл-центру для переселенців я знаю, що багато наших жінок займаються рукоділлям і дійсно роблять красиві речі, – додає Яна Шкуратова. – Буває, що ці майстрині живуть в селі, не мають інтернету, зайняті дітьми і не мають часу займатися їх реалізацією. Дуже хотіла б, щоб вони могли показати свої вироби і продати їх. Це буде для них і моральна, і матеріальна підтримка. Також ми будемо організовувати майстер-класи цих умільців для всіх охочих тернополян.
Яна мріє перетворити благодійний магазин «BLAGOдать» на простір взаємодопомоги і підтримки.
– Кожна річ, яку ми продаватимемо, – це річ з історією і доброю метою, – каже Яна. – Тому ви купуватимете не просто одяг, а ідею і цінність, яку ми пропагуємо. В Україні благодійні магазини є в багатьох містах, але такий формат, як у нас, буде реалізовано вперше. Ми віримо, що нам все вдасться.
Конкурс журналістських матеріалів «Поспішай творити добро» ініційований «Благодійним фондом Олександра Шевченка» та Українським журналістським фондом.
