Нині день пам’яті святого апостола Андрія Первозванного
30 листопада в церковному календарі – день пам’яті святого апостола Андрія Первозванного. Він є одним з дванадцяти апостолів Ісуса Христа. Відомий як перший покликаний апостол, тому його називають “Первозванним”. Він народився в місті Віфсаїда в Галілеї і був братом апостола Петра.
Андрій був рибалкою, і за переказами, став учнем Івана Хрестителя перед тим, як стати учнем Ісуса Христа. Він був одним з перших, кого Ісус покликав іти за Ним. Після воскресіння Христа Андрій активно проповідував Євангеліє в різних країнах. Згідно з переказами, святий Андрій прийняв мученицьку смерть у місті Патри, що в Греції. Він був розіп’ятий на хресті, який мав форму букви “X”, що тепер відомо як Андріївський хрест. Його життя і діяльність залишили глибокий слід у християнській традиції, і його шанують як одного з найважливіших апостолів.
В Україні з іменем святого пов’язано чимало традицій. Наприклад, «Андрію, Андрію! Я на тебе льон сію. Сорочку волочу, бо я заміж хочу»… Хто ж не знає цієї приповідки під час дівочих ворожінь у ніч на Андрія.
Інколи після слів: «Андрію, Андрію, коноплі ти сію, сію та волочу, віддаватися хочу» дівчата кладуть миски з водою, світять свічки, ходять довкола, примовляючи «Первозваний Андрію, на тебе ся надієм! Долю хочемо знати, просимо допомагати. Зійди до нас в цей вечірній час, в цю годину благослови кожну дівчину». Усі підходять до своєї миски і моляться навколішки: «Андрію, Андрію, тебе благаю, до тебе взиваю, зійди, зійди і долю проречи! Хай побачу, почую, що мені віщує. Хай знаю, що мене чекає. Амінь». Хрестяться. Якщо у воді з’явиться відображення хлопця, то дівчина невдовзі вийде заміж.
В Україні до Андрія Первозванного особливе ставлення, адже за легендами саме він, прибувши на дніпровські кручі, провістив появу Києва – духовної столиці.
Із днем святого Андрія Первозваного (30 листопада) в українській традиції тісно пов’язаний Андріївський обряд (Калита) – цикл обрядових дій, який припадає на вечір напередодні свята. Його витоки дохристиянські.
На Тернопільщині були поширені ворожіння – на півневі та курці, відгадування предметів із зав’язаними очима, виливання води на гарячий віск тощо. Ввечері відбувалися вечорниці, які супроводжувалися іграми та забавами. Наприкінці вечорниць дівчата ходили попід вікна сусідів або родичів, калатали ложками і запитували: «Чи ви є всі?», на що чули відповідь: «Щоб повідавалися всі!».
Прийшовши на своє подвір’я, зрізали вишневу гілочку і ставили у воду: якщо до Різдва зацвіте, то щаслива доля на одруження.
Ім’я судженого на Тернопільщині сучасні дівчата дізнаються так. Пускають перстень по столі, де ставлять три предмети, названі чоловічими іменами, примовляючи: «Ой, Андрію, Андрієчку, даруй мені надієчку. Скажи мені, Андрієчку, ой чи любить Василечко, ой чи любить, чи кохає, чи давно вже другу має? Чи давно вже іншу має, мене, бідну, забуває? Покотись лишень, колечко, скажи мені Андрієчку, чи Василь, чи Миколечко, чи Степан, чи Михайлечко?».
Ніч на Андрія вважається парубочим святом, хлопці мають найбільші права – єдина ніч у році, коли парубкам за бешкети люди вибачають. Бешкети зазвичай робили в тих господарствах, де були дівчата на виданні – виносили на городи січкарні, знімали ворота чи хвіртки і несли на подвір’я майбутніх наречених. Найбільшим бешкетом вважали витягнути на дах хати сани або воза.
Обряди, обрядами, а в Україні близько 70 населених пунктів мають назву Андріївка. В Тернопільській області є села Мала Андруга, що на Кременеччині, та Андрушівка, що на Шумщині. Названі, ймовірно, від імені Андрух (Андрій). Також є хутір Андрущуки, виведений з облікових даних у зв’язку з переселенням мешканців на хутір Кухаруки Старовищнівецької сільради. У лютому 1952 р. на хуторі було 3 будинки, в яких проживали 13 осіб.
Фіґура св. Андрія є у с. Красносільці (1899 р.) на Збаражчині, на честь святого названі храми, зокрема у м. Тернопіль, смт Товсте на Заліщанщині та ін.
Андрій Первозваний – покровитель моряків, співаків і рибалок, сімейного життя. Тож з Іменинами Вас Андрії, Андрійовичі та Андріївни!
Віктор УНІЯТ, історик, краєзнавець, журналіст.
