Починати вирощування цієї цінної ягідної культури доводиться з вирішення питання, коли саджати малину – навесні або восени. У нашій кліматичній зоні осінь довга і досить тепла для того, щоб саджанці встигли вкоренитися і наростити кореневу систему, здатну прогодувати рослину взимку, а весна навпаки суха і коротка, і в саджанців часто бруньки починають розпускатися раніше, чим відбувається вкорінення. Від недоліку вологи молоді рослинки гинуть, саме тому віддається перевага осінній посадці малини.
Оптимальний строк для посадки – часовий проміжок із середини вересня до середини жовтня. Висаджені в ці терміни саджанці встигають підрости і зміцніти до зими, але якщо сніг випаде пізно, слабозимостійкі сорти можуть і підмерзнути.
Для саджанців малини підійдуть однолітні кореневі відростки із придаткових бруньок материнських рослин, хоча можна придбати сортові саджанці й у розпліднику. Готовими до посадки вважаються ті живці, у яких на кореневій шийці з’явилися бруньки, – це відбувається після того, як обпаде листя.
Ділянку під малину вибирають не тільки сонячну, але й захищену від вітру – наприклад, можна посадити її уздовж паркана з південного або південно-західного краю саду. Однак поруч не повинні рости плодові дерева, картопля, полуниця й помідори, оскільки у цих культур спільні з малиною шкідники та захворювання. Кращими попередниками для малини є аґрус, смородина, овочі і чорноплідна горобина.
Підходящим ґрунтом для малини є добре дреновані та родючі легкі суглинки, тоді як піщані й супіщані ґрунти вимагають регулярних підживлень і частих поливів. За місяць або півтора до посадки ділянку, призначену під малинник, потрібно очистити від бур’янів і перекопати на глибину багнета лопати, вносячи під перекопування на кожний кв. метр площі по 10-30 кг компосту або перегною, 60-80 г суперфосфату і близько 50 г сірчистого калію. У торф’яні ґрунти додають пісок з розрахунку 4 відра на кв.м.
На відведеній ділянці викопують ями або борозни шириною 50-60 і глибиною 30 см. Відстань між лунками в ряді або саджанцями в борозні має бути 50-70 см. Між рядами зберігають відстань 1 м, а між борознами – 1,5 м. Верхній, родючий шар ґрунту, відкладають убік. Якщо ви висаджуєте малину в бідний ґрунт і не вносили під перекопування добрива, змішайте верхній шар ґрунту з перепрілим гноєм або компостом і викладіть частину цієї суміші в яму або траншею шаром 10 см, а по поверхні розсипте подвійний суперфосфат. При посадці в родючий ґрунт добрива можна не вносити, але потрібно замість перегною насипати на дно ями або траншеї шар родючої землі товщиною 10 см, який зверху злегка посипають деревним попелом.
Потім у кожну яму виливають відро води, поміщають по 2 саджанці малини, розправляють їхнє коріння по горизонталі, засипають ґрунтом з верхнього шару, злегка втрамбовують поверхню і рясно поливають. Коли вода всотається, ділянку мульчують опалим листям або соломою. Заздалегідь слід забити на ділянці опори на початку й наприкінці кожного ряду. Якщо ряди довгі, вбивайте опори через кожні 4 м, а наступною весною натягніть на стійки дріт на висоті одного метра від землі.
