Яким у матеріальному плані для пересічного українця буде наступний рік? Якщо послухати мантри урядовців про бюджет-2017, то люди почнуть «жити по-новому», щасливіше завдяки підвищенню мінімальної платні до 3200 гривень. А ось пенсіонерам доведеться жити по-старому. Мінімальні пенсії з першого січня не зміняться й складатимуть 1247 гривень.
Яка ціна підвищеної мінімалки?
Чи не найщасливіші від підвищення мінімалки працівники бюджетних установ. Держава заплатить. Крапка.
А ось чи спрацює підвищення мінімальної зарплати як інструмент розвитку економіки держави – велике запитання. Швидше, ні. Навпаки, за цей крок країна може заплатити велику ціну, застерігає голова Комітету економістів України Андрій Новак. За його словами, уряд опинився у ситуації, коли розмір соціальних платежів став неадекватним до рівня цін. Але навіть за таких умов підвищувати соціальні платежі слід поступово, а не різко – удвічі.
Такий хід уряду для багатьох депутатів, експертів і представників малого й середнього бізнесу став шоком. У тому числі й для радника президента України Лєшека Бальцеровича, який назвав це рішення «неприємним сюрпризом». І зазначив: підвищення мінімальної зарплати удвічі уряд не обговорював ні з радниками, ні з міжнародними партнерами.
На думку Андрія Новака, підвищення соціальних виплат, як і утримання вітчизняної економіки, наступного року здійснюватиметься із трьох джерел: скорочення персоналу, штучної інфляції (Нацбанк збільшить кількість коштів, увімкнувши друкарський верстат) і зростання держборгу.
Отже, невдовзі державні та приватні організації мають перейти на мінімальну зарплату у 3200 гривень. Але їхні доходи суттєво не збільшаться. Хоча, за логікою, передумовою такого підвищення мінімалки мав би бути різкий ріст вітчизняної економіки. Вихід? Бюджетники традиційно черпатимуть кошти з державної казни. А ось ряд приватників, очевидно, будуть змушені частково звільнити працівників. Або піти в «тінь». Або закрити підприємство. Чи вдатися до якихось інших кроків.
Кабмін Гройсмана, підвищуючи мінімалку, хоче видаватись українцям кращим за уряд Яценюка. І «погасити» невдоволення населення від драконівських тарифів на компослуги та високих цін. Але, знову ж таки, пенсії залишаються на цьогорічному рівні. Мінімалка може «вигнати» з роботи частину працездатного населення і збільшити потік заробітчан за кордон. Щодо цін, то в Україні повелося: якщо збільшується зарплата чи пенсії, миттєво на це реагує сфера торгівлі та послуг. А ще «життя по-новому» залежатиме від рівня інфляції, закордонних кредиторів, зокрема МВФ, політичної ситуації, боротьби з корупцією, курсу долара тощо.
Як інформує «Фінанси.ua», прогнозований курс долара на наступний рік – у межах 30 гривень, а вартість літра бензину – близько 29-и. Продукти харчування можуть подорожчати на 15-20 відсотків. Директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко з цього приводу наголошує: з 1 січня уряд не має наміру повертатися до обмеження націнки на соціальні продукти, тому ніщо не завадить зростанню цін.
Через підвищення мінімальних зарплат ймовірні і валютні ризики, закладені виробниками, на третину може зрости вартість меблів вітчизняного виробництва. Поповзуть догори ціни і на китайське взуття, одяг, сумки, інші товари, оскільки їхня вартість також прив’язана до курсу валюти. Не омине подорожчання й побутову техніку.
Що стане в Україні дешевшим? Судячи з прогнозів, нічого. Дешево ціниться в нашій державі лише людське життя. На жаль…
Корупція у владі шкодить більше, ніж війна на Сході
А тим часом Україну й далі сприймають як найкорумпованішу державу в Європі. Про це йдеться у звіті Європейської рахункової палати. І вже говорять про це ганебне явище українським владоможцям прямо в очі.
Так, президент Литви Даля Грібаускайте вважає, що корупція у вищих ешелонах влади шкодить Україні більше, ніж війна на Сході держави. Про це вона сказала на спільній із президентом України Петром Порошенком прес-конференції у Києві 12 грудня. «Нещодавні декларації доходів показують, що у вас дуже багато роботи попереду у плані боротьби з корупцією, – заявила литовський лідер. – Це виклик не лише для політичних партій. Вони самі не зможуть впоратися. Треба, щоб весь народ України об’єднався й працював над цим».
На думку Далі Грібаускайте, лише разом із громадянським суспільством, політиками, діловими колами можна подолати «найбільш небезпечну ракову пухлину – розкрадання коштів у народу».
Е-декларування чиновниками й депутатами своїх статків ще раз підтвердило: гучні заяви про боротьбу з корупцією, фактично, є популізмом. Експерти підрахували: в одній лише Верховній Раді зосередилося 12 мільярдів гривень. І це при тому, що серед мільйонерів-депутатів є ті, які мало не зі студентської лави працюють виключно на державу. Для того, щоб заробити такі шалені гроші, їм треба було б працювати в Україні ще до часу становлення Київської Русі, зазначив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
Також підрахували: згаданих мільярдів вистачило б, щоб покрити дефіцит у бюджеті на наступний рік. Або три роки підряд закуповувати ліки. Якби ж ці гроші роздати усім українським безробітним, то вийшло б по п’ять тисяч гривень на кожного.
До речі, а як Нацагентство із запобігання корупції перевірятиме задекларовану готівку?
І цікава історична довідка. На окремих землях нинішньої України антикорупційні заходи відслідковувалися вже у VІ-VІІ століттях до нашої ери. Історик А. Гавриленко зазначає: в античних державах Причорномор’я хабарництво і підкуп каралися суворо. Але їх так і не змогли подолати. Просто, корупція в Україні відтоді сильно еволюціонувала й набула тотальних форм. І почувається дуже добре…
