Сім’я Парубочих повернулася із заробітків і створила молочну ферму у рідному селі на Бучаччині (ФОТО)

Сім’я Парубочих повернулася із заробітків і створила молочну ферму у рідному селі на Бучаччині (ФОТО)
Люба та Остап Парубочі тривалий час працювали за кордоном. Однак повернулися на рідну землю і започаткували власну справу. Вирішили займатися молочним виробництвом. Вклали свої кошти та отримали допомогу від міжнародного проекту розвитку дрібного фермерства. Сьогодні у господарстві Парубочих  дванадцять корів, а ще багато вдячних клієнтів їх молочної продукції. Зізнаються, справа не проста. Але рідна земля додає сил, а спільна праця об’єднує родину.

«У нас немає ні вихідних, ні відпустки»

– Ось це наші красуні – Мілка, Полуничка, Ведмідь, Марта, Ліза, Берізка… – розповідає про корів пані Люба. – Коли купуємо  тварину, обов’язково дають їй ім’я. А ще їх ретельно оглядає ветеринар. Маємо вже досвід у виборі тварин – не раз помилялися, вірили розповідям господарів, то доводилося продавати потім.

Люба та Остап багато років працювали за кордоном. Діти ходили в Італії до школи. Родина мала невеличкий бізнес –  літнє кафе. Але все ж вирішили повернутися додому. Ідея зайнятися сільським господарством належала Остапу. Дружина і діти його підтримали.

– Колись мій прадідусь поїхав на заробітки у Канаду, заробив гроші, повернувся і господарював у рідному селі, – розповідає Остап Парубочий. – Так і ми започаткували власну справу. Адже це наша рідна земля і ця робота мені близька.

Розпочати молочний бізнес у селі Жизномир Бучацького району родина змогла завдяки власним заощадженням та  підтримці канадського проекту. Зізнаються, коштів потрібно немало. Завдяки кредиту з пільговими процентами розбудовують господарські будівлі. Діти підтримують батьків у їх починанні. Старший син Руслан вчиться на ветеринара. Донечка Надя – школярка, але  також допомагає батькам.

Сьогодні заняття молочарством – справа затратна, кажуть господарі. Щоб було збалансоване харчування й якісне молоко у великій кількості, коровам необхідна відповідна кількість білків і жирів.

– Купуємо коровам зернові, солому, макуху, жом, силос, – розповідає пан Остап. –  Корми щоразу дорожчають, і тут нічого не вдієш. Тварини постійно під наглядом ветеринара, а це також витрати.

Сьогодні у селах залишається все менше корів, тож такі сімейні ферми дуже потрібні.

– Старші люди ще тримають, а молодь не хоче, – каже Остап Парубочий. – Це важка праця, де немає вихідних і святкових днів. Ти не можеш взяти лікарняний, поїхати на відпочинок – тварини потребують постійного догляду.

Родина Парубочих закликає селян не боятися розпочинати власну справу.

– Сьогодні є багато можливостей, – каже пані Люба. – Головне, не залишатися наодинці зі своїми проблемами, спілкуватися і шукати вихід із ситуації. Є багато різних програм, фондів, господарів, які готові поділитися досвідом. Важливо не опускати руки.

«Ця родина – приклад для українців»

Коли ми приїхали в гості до родини Парубочих, до них якраз приїхали представники Львівської аграрної дорадчої служби, яка реалізовує проект «Розвиток молочного бізнесу в Україні» за фінансової підтримки уряду Канади. Вони допомагають кооперативу «Бучацький екопродукт», куди входить сімейна ферма Парубочих, і коштами, і  обладнанням, і  фаховими порадами з ветеринарії.

– Це працьовита, гарна родина, яка робить все своїми силами, – ділиться враженнями Іван Паньків, директор Львівської аграрної дорадчої служби. – Звичайно, є речі, які ще треба покращити. Але вони є гарним прикладом для українців. Створення сімейних ферм стає все популярнішим. Коли десять років тому ми говорили про це на рівні Верховної ради, Кабміну, обласних адміністрацій, то вони не дуже розуміли, про що йде мова. А зараз, коли ми допомогли у створенні півсотні ферм в Західній Україні і вони показують хороші результати, люди відчули, що це приносить гроші. Не надто великі, але все ж прибутки, то тепер все більше господарів цікавиться створенням сімейних ферм.

Кооператив «Бучацький екопродукт» працює вже три роки. Основна його діяльність – заготівля молока в населення.

– Люди здають нам молоко, адже ми маємо спеціальне обладнання і можемо перевірити якість і жирність молока, – розповідає менеджер з постачання кооперативу «Бучацький екопродукт» Василь Гладун. – Наприкінці місяця підбиваємо підсумки і оплачуємо кошти відповідно до якості молока. У вересні літр молока коштував 4,60 гривень при жирності 3,4. У нас є люди, які мають 3-4 корови і заробляють у місяць близько 16 тисяч гривень.

Частину молока, яке щодня видоюють на фермі, Парубочі продають у Бучачі. Тут мають невеличкий кіоск. Також торгують сметаною, кисломолочним сиром, маслом, а ще виготовляють моцарелу і сулугуні.

– Сьогодні купівельна спроможність людей дуже знизилися, – каже Остап Парубочий. – Але люди хочуть натуральних продуктів. Буває, приходить бабуся і купує півлітра молока, бо на більше немає грошей. Особливим попитом користуються наші сири, масло, сметана. Щоб продавати весь день продукції не вистачає, але працюємо над цим.

На подвір’ї Парубочих постійно кипить робота. Остап власноруч завершує облаштування приміщення для корів, Люба порається по господарству.

– Ми постійно шукаємо шляхи для вдосконалення своєї роботи, – каже пані Люба. – Хочемо збільшити кількість корів до шістнадцяти. А також замінюємо непродуктивних тварин.

Подружжя зізнається: сьогодні бачать своє майбутнє на рідній землі. І хоч праця, яку вони обрали, нелегка, зате дуже потрібна.

Юлія Томчишин

журналіст, "Наш ДЕНЬ"

Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *