Старовинні міста і села Тернопільщини мають цікаву історію і багато неймовірних легенд. А, може, ці легенди були колись правдою…
Якщо вам, наприклад, доведеться побувати у містечку Підгайці, поцікавтесь місцем, де колись стояв замок. Переповідають, що в його підземеллях заховані скарби: дукати, золото, самоцвіти, срібло… Розпитайте про Марцеліну Чарторийську, на віллі якої гостював відомий композитор Фредерік Шопен. Кажуть, він був закоханий у Марцеліну. Коли ж мандруватимете вуличками міста, пам’ятайте: під вашими ногами розкинулись таємничі підземні ходи. Цього року, до речі, Підгайці святкують свій 620-ий день народження.
Людиною-легендою Підгайців став і Володимир Титла, якого на американський манер називали Біллом. Син емігрантів із Західної України підкорив Уолта Діснея, Голлівуд і мільйони дитячих сердець.
У минулому столітті маестро мультфільмів Дісней запросив Володимира на свою студію. І той відкрив нову епоху в історії діснеєвських мультиків. Пізніше Титлу назвуть «Мікеланджело анімації».
…Володимир Титла народився 25 жовтня 1904 року у Нью-Йорку. Його батьки Петро і Марія, як і багато західноукраїнців, емігрували з містечка Підгайці на Тернопільщині до далекої Америки.
Родині на чужині довелося нелегко. Батько був простим робітником – виготовляв бочки для риби. У сім’ї жила бідність. Малий Володимир утікав від сумних реалій буття у власний мальований олівцем світ. Він любив мистецтво. Мав до нього талант і пристрасть. Робив на папері копії з коміксів. Це були перші поклики долі…
Оскільки батьки були релігійні, син ходив до церкви. Там і помітила його талант до малювання одна з черниць. Дев’ятирічного Володю влаштували у студію творця коміксів Вінзора Маккея. Потім хлопець закінчив вечірню художню школу, підробляв карикатуристом в газетах. І отримував там пристойні гонорари. Заробітки дали змогу не лише утримувати батьків, а й переїхати в хорошу квартиру у Джерсі-Сіті.
У 16-річному віці Володимир уже працював на кіностудії «Paramount Pictures» – створював заставки до фільмів. Невдовзі молодого художника запросили на екранізацію байок Езопа, удвічі підвищивши платню за талант і працездатність. Водночас Володимир відвідував вечірню студію Ліги студентів мистецтва.
Зібравши грошей, наприкінці 1929 року Володимир вирушив до Європи, побував у багатьох країнах. Не оминув і України. Завітав на вітцівщину своїх батьків – у Підгайці.
Син простих українців вивчав живопис у Парижі, навчався мистецтву скульптури у Шарля Деспіо. Повернувшись у США, продовжив роботу на студії «Парамаунт». А в 1934 році Володимира запросив до себе на студію Уолт Дісней. Підписавши контракт, на початку 1935-го художник почав працювати у чарівному світі, де оживають казки. Аніматор перевернув світ творення тогочасних мультфільмів.
Діснеївські мультики були популярними. Проте студія готувала лише коротенькі мультфільми з простою анімацією. Та й американські мультиплікатори не завжди вміли вправно передати емоції.
Дісней вирішив створити перший у світі повнометражний мультфільм «Білосніжка і семеро гномів» за мотивами казки братів Грімм. І йому допоміг у цьому син українських емігрантів.
Скільки нервів коштувала ідея Діснею! І, звісно ж, грошей. Він заклав свій будинок, бо замість запланованих 250 тисяч доларів, бюджет «Білосніжки…» перевалив за півтора мільйона. Від успіху стрічки залежала доля студії і добробут Діснея.
Прем’єра «Білосніжки…» відбулась 21 грудня 1937 року. Це було феноменально! Тріумф!
Мультфільм став сенсацією. Отримав «Оскара». До заповітної статуетки додали ще сім, вказуючи тим самим на довершеність персонажів Володимира-Білла Титли. Його персонажі – емоційні, захоплюючі. Неповторні… Цікаво, що художник для одного із гномів – Буркотуна, брови «узяв» у самого Діснея, а ніс – у… вареного буряка.
Крім гномів із «Білосніжки», аніматор українського походження створив Страмболі з «Піноккіо», слоника Дамбо, корову Клорабель з «Міккі Мауса»…
Під час творення образу слоника Дамбо натхненником художника був його маленький син Петро. Картина настільки зворушлива й зроблена з такою майстерністю, що багато глядачів, і не лише маленьких, плакали… Вона удостоєна двох «Оскарів» та отримала «Пальмову гілку» за анімацію.
До Володимира Титли прийшли успіх, слава і великі гроші. Він здобув увагу Уолта Діснея та прихильність маленьких і дорослих глядачів у всьому світі. Але у 1943 році пішов зі студії. Пізніше шкодував про це до кінця свого життя.
Причиною, через яку залишив улюблену роботу, стала участь Титли у страйку працівників студії проти Уолта в 1941 році. Тоді, через економічну кризу, Дісней звільнив багатьох працівників. Володимир приєднався до страйкарів, аби підтримати друзів. І, хоча, як вважав, не заподіяв нічого поганого Уолтові, роботу через напружені стосунки на студії довелося залишити.
Після цього Титла працював у «Terrytoons», «Famous Studios» (власність «Paramount Pictures»), «Tempo Production». Створив відомі й популярні образи Каспера, малої Лілу (прототипом стала його донька Тамара), маленького Ендрю. Проте весь цей час прагнув повернутися на студію Діснея. Але…
Останні чотири роки свого життя найкращий мультиплікатор світу провів у принизливих пошуках роботи. У 1968-у віце-президент студії Діснея не взяв Володимира на роботу навіть із випробувальним терміном. А Титла був членом Американської кіноакадемії та Національного товариства анімації. Через відмови отримати роботу, він страждав від жахливої депресії. Осліп на ліве око.
У згаданому 1968-у геній анімації помер у штаті Коннектикут на своїй фермі. Йому було лише 64 роки…
У 1998-у Володимир Титла посмертно отримав нагороду «Діснеївські легенди». Його і сьогодні вважають одним із кращих художників золотого століття мультиплікації. А на кіностудії Уолта Діснея готуються до святкування 80-ї річниці культового американського повнометражного мультфільму «Білосніжка і сім гномів» – стрічки, якою захоплюються у всьому світі, і на якій виховувалися десятки поколінь глядачів.
Щодо національних коренів, то за спогадами дружини Володимира – Адріен ле Клерк, «у ньому не було нічого американського, він був справжнім українцем. Дуже сентиментальний, дуже ніжний і турботливий. Він був глибоким песимістом і справжнім одинаком – завжди відчував напругу, спілкуючись з нашими сусідами-американцями. Його смаки теж розкривали в ньому слов’янську душу. Він годинами міг слухати українську народну музику… Володимира тягнуло до землі – він з одержимістю працював на своїй фермі, просто жити не міг без неї. Був закоханий у коней, корів…».
Мадам Фортуна непередбачлива. То одарує славою і багатством, то зверне життя на стежину випробувань. Як в історії з Володимиром Титлою. І як було з іншими відомими й талановитими людьми.
Але, коли Фортуна кивне пальчиком, як не послідувати за нею? Це ж так цікаво – мандрувати у країну своїх чарівних вигадок і бажань. І, може, там, у нехитрій казці, доля заховала для когось підказку…
Мало не забула. Білосніжка – перша «офіційна» діснеївська принцеса.
