Окремі політики і експерти заявляють, що до 2020 року в Україні можуть ліквідувати «спрощенку». Мовляв, така вимога МВФ. Якщо країна позбудеться спрощеної системи оподаткування, яким чином це вплине на малий і середній бізнес та економіку країни?
На запитання «Нашого ДНЯ» відповідає Анатолій ЛУЦИК, кандидат економічних наук, доцент кафедри податків та фіскальної політики Тернопільського національного економічного університету. – Вплине негативно, якщо взамін скасованої спрощеної системи оподаткування не буде запропонований новий пільговий режим оподаткування за загальною системою оподаткування. Скасування «спрощенки» не варто здійснювати одномоментно, оскільки нею користуються вже майже 20 років. Як мінімум, потрібно врахувати визначений Податковим кодексом України принцип стабільності. Згідно цього принципу, будь-які зміни до податкового законодавства слід вносити не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду.
Треба правильно розуміти причини запровадження спрощеної системи оподаткування у кінці 1990-их. Основною причиною було вирішення проблеми зайнятості. Спрощена система оподаткування дала можливість багатьом громадянам нашої країни працювати самим на себе на законних підставах. А середньому та великому бізнесу надала можливість на законних умовах мінімізовувати сплату податків. Тому у випадку її скасування та запровадження раціональних альтернативних преференцій для дрібного бізнесу і сільського господарства слід очікувати додаткових надходжень від середнього та великого бізнесу. І ці надходження, за умови ефективного державного управління, можна спрямувати на економічні видатки, створюючи нові робочі місця та підприємства.
– Загальний податковий тиск на бізнес в Україні не є вищим за той, який практикується в розвинутих країнах. У деякій мірі він є і нижчим. А говорити про якусь важливу фіскальну роль «спрощенців» узагалі недоречно. Для прикладу, частка надходжень від єдиного податку торік склала близько 10 відсотків доходів місцевих бюджетів. На сьогоднішні він є законною формою мінімізації податкових зобов’язань бізнесу.
– Все залежить від того, що можуть прийняти взамін спрощеній системі оподаткування. Якщо б її просто скасували, не запропонувавши альтернативи дрібному бізнесу та аграріям, рівень тінізацїї та закриття бізнесу зріс би. Загалом, спрощена система сьогодні якраз і є формою «легальної тіні». Тому, при умові безальтернативного скасування спрощеної системи оподаткування вона б просто трансформувалась з однієї форми – в іншу. Зараз, за офіційними даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, рівень тіньової економіки в Україні складає 37 відсотків ВВП. Цей показник приблизно стабільний в останні сім років. Тому слід подумати про його зниження, в тому числі за рахунок скасування спрощеної системи оподаткування з відповідними компенсаційними преференціями за загальною системою оподаткування. При правильному підході це збільшить частку легального бізнесу в країні.
– У більшості розвинутих країн практикується надання податкових пільг у рамках єдиної системи оподаткування. У нас же існують пільги як по загальній системі оподаткування, так і додатково – спрощена система оподаткування є пільговою формою оподаткування. Такі пільги у зарубіжних країнах надаються або дрібному бізнесу, або на перших етапах підприємництва, або для пріоритетних галузей господарства країни.
Надання пільг дрібному бізнесу, чи в перші етапи підприємництва, є корисним і потрібним для будь-якої держави, оскільки сприяє появі нових виробництв, зайнятості та економічному розвитку.
