Цитрусовий рай Ігоря Чубатого

Тернополянин вже тринадцять років вирощує в своїй теплиці екзотичні фрукти.

На вулиці сніг та мороз, а на подвір’ї Ігоря Чубатого квітнуть та дозрівають лимони. У його теплиці справжній райський куточок, де завжди панує літо. Тут ростуть лимони, мандарини, банани, ананаси і навіть кавове дерево. Домашні фрукти ароматні, соковиті і набагато смачніші за ті, що продають на ринку. Журналісту «Нашого Дня» пощастило побувати у дивовижному саді Ігоря Чубатого і навіть скуштувати незвичайні лимони. 

Пан Ігор з дитинства захоплювався музикою, грав на  скрипці. Після школи закінчив музичне училище. Як професійний скрипаль, соліст симфонічного оркестру виробничого об’єднання «Ватра» разом з творчими колективами він об’їздив десятки країн. У 90-х роках, коли промисловість краю занепала, довелося скрипалеві шукати нової роботи. Працював таксистом, механіком рефрижератора, навіть оператором котельні. Якось пан Ігор прочитав про домашні теплиці в газеті. Його зацікавила ця ідея і він вирішив облаштувати таке агрономічне диво на своїй присадибній ділянці.  Спершу посадив овочі — огірки, помідори, цибулю. Але це не приносило добрих прибутків та ще й протребувало багато зусиль.

«Тому я вирішив зайнятися не дуже поширеною в нашому краї справою — вирощуванням екзотичних дерев, — розповідає тернополянин.— Прочитав багато спеціальної літератури, познайомився з фахівцями цієї справи з інших регіонів і згодом наважився створити у своїй теплиці маленькі тропіки. Саджанці лимонів, мандаринів та апельсинів я придбав у київського селекціонера  Анатолія Патія, вивчив його досвід. Ніхто не вірив, що мені це вдасться, але наполегливість дала свої результати».

Господарю довелося повністю поміняти в теплиці родючий шар ґрунту і настелити новий, товщиною 40 см. Для цього він привіз чотири вантажівки землі: одну такої, яку використовують у теплицях, інші – лісового ґрунту та піску. Встановив у теплиці пічку-буржуйку. Позитивно те, що не потрібно підтримувати постійно високу температуру. Наприклад, коли взимку сильні морози, то у теплиці може бути навіть 5 градусів тепла, а от для помідорів та огірків необхідно близько 20 градусів.

Спочатку тернопільській садівник три роки обривав цвіт, не давав деревам плодоносити, щоб вони пішли в коріння і стали міцнішими. А тепер щороку збирає урожаї. Як з’явилися перші плоди, всі приходили до Чубатих дивитися на це диво.

Коли потрапляєш в теплицю, здається, що це маленький оазис, райський острів серед засніженого Тернополя. Тут немає дорогого обладнання, особливих зручностей. Пан Ігор зробив все своїми руками. Завдяки любові до природи, щирій турботі і щоденній наполегливій праці його тропіки квітнуть, розростаються і дають свої смачні плоди.

Найбільше садівник пишається лимонними деревами. Їх у теплиці найбільше, адже ці рослинки найкраще прижилися і дуже добре плодоносять. Їх достатньо підливати раз у тиждень  в літню пору, а взимку лише раз на місяць. Перед поливом обов’язково потрібно підігрівати воду. Лимони люблять тепло. А от прямого сонячного проміння – ні. Влітку на теплицю натягують спеціальну сітку. Щоб лимонні дерева краще росли, раз у місяць ґрунт потрібно підживлювати попелом, розведеним водою. За словами Ігоря Чубатого, лимони, якщо їх не зривати, можуть висіти на дереві три роки. Достиглий фрукт навесні знову зеленіє, а восени — жовтіє. І так безперервно. Але все-таки краще їх споживати у перший рік, тому що з часом шкірка грубшає і стає твердою, хоча смакові якості не змінюються.

Середня вага тернопільських лимонів — 600–800 грамів. Справжнім рекордсменом став плід вагою трохи більше одного кілограма.

– Масовий збір урожаю зазвичай напередодні свят: Миколая і Новим роком, – каже пан Ігор. – Частину залишаю собі, решту продаю на ринку. Уже на початку березня цитрусові розквітають. Це  треба бачити – навколо все біле! Цвіт – рясний і дуже ароматний. Коли температура повітря піднімається вище +24С, я відчиняю навстіж вікна. На запах злітаються бджоли і кружляють тут роями.

Апельсини та мандарини вибагливіші за лимони. Спершу вони не плодоносили. «Лише згодом я вичитав у книжці, –  ділиться господар, – що відстань між лимонним і апельсиновим деревом повинна бути не менша двох метрів, оскільки лимон забирає всі поживні речовини. Довелося посадити апельсинове і мандаринове дерево ближче до входу і вони почали плодоносити. Домашні цитрусові виявились набагато солодші за ті, які можна купити на ринку і більші за розмірами».

Успішно ростуть і плодоносять у тернопільській теплиці і банани. Пан Ігор каже, що цю рослину дуже добре вирощувати вдома, адже для неї потрібна температура вища від 16 градусів тепла. Плоди кімнатного банана невеличкі, але дуже смачні і соковиті.

А ось ананаси можуть заводити в хаті лише терплячі люди. На відміну від бананів та лимонів дозріває цей заморський фрукт 2 роки і потребує багато тепла і світла. Ця культура складна в розмноженні, зате легка в утриманні. Якщо забудькуватий хазяїн довго не поливатиме ананаси – вони від цього дуже не постраждають, адже можуть витримати без води шість років. Чудова квітка милує око аж півтора року. За смаком український ананас набагато солодший за імпортні, які здебiльшого зривають недозрілими.

У тропічному садочку пана Ігоря можна побачити справжнісіньке кавове дерево. Щоправда домашньої кави він ще не встиг скуштувати, адже ділиться достиглими зернятами з друзями, які хочуть мати цю рослинку вдома…

Окрім різноманітної екзотики у теплиці знайшлося місце для різноманітних вазонів, пальм, алое, саджанців троянд. Кожна рослинка особлива і цікава по-своєму.

Окрім естетичної насолоди, яку не можна не отримати, дивлячись на екзотичні деревця з колекції пана Ігоря та вдихаючи аромат їхніх квітів, рослини та плоди в кімнаті мають практичне значення. Наприклад, листя лимона очищує повітря, виділяючи фітонциди, які вбивають 90 відсотків хвороботворних бактерій.

Тож екскурсії у тропічний куточок приносять ще й користь для здоров’я.

Юля ТОМЧИШИН.