На час карантину багато країн закрили кордони, але після його завершення ці хлопці й дівчата обов’язково продовжать спілкування. Адже кордони якраз і потрібні хіба для захисту від хвороб і не є перепоною для знайомств і дружби.
Юні гості з Польщі та Німеччини гостювали на Тернопільщині в рамках соціального тристороннього проекту “Європа без кордонів”. Ініціював його колектив загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів села Яблунів на чолі з директором Володимиром Дереворізом. Гості разом із місцевою молоддю разом навчалися, обговорювали важливі проблеми, малювали писанки і мандрували.
Організатори розповідають: проєкт мав на меті познайомити молодь один з одним і не на словах, а на ділі будувати єдину Європу. У рамках заходу молоді люди віком від 16 до 20 років мали мати можливість і поспілкуватись, і відпочити. Для них організували спільні квести, презентації, танці, майстер-класи та відпочинок. Встигли і в Тернопільський обласний краєзнавчий музей, і на кінні прогулянки, і в духовний Маріїнський центр в Зарваниці, і в розважальний центр, і в сауну з басейном.
– Коли ми готували презентацію для нашого проєкту, то намагались шукати те, що об’єднує, – розповідає співорганізатор Віктор Гудь керівник громадської організації “Добробут краю”. – Тобто по кожній темі, а це мистецтво, спорт, туристичні родзинки тощо, шукали три приклади з України, Німеччини та Польщі. Це були як люди, так і цікаві об’єкти, на нашу думку, відомі для усіх, але ми переконались, що молодь багато для себе відкрила нового. Проєкт «Європа без кордонів» ми реалізовуємо в межах німецько-польсько-української молодіжної співпраці. До нього нещодавно долучилися також Білорусь та Грузія.
Для Яблунівської школи це був надзвичайно цікавий і корисний досвід.
– Кожен проєкт розпочинається з ідеї, – розказує Наталя Сигіль, заступниця директора з навчально-виховної роботи Яблунівської школи. – Ми шукали вихід на європейських партнерів, бо хотіли показати нашим вчителям і старшокласникам інші країни саме через навчальні заклади. І маємо сьогодні найкращих партнерів – це школа у Польщі в місті Вольштин Великопольського воєводства та навчальний заклад з міста Юльцен (земля Нідерсахсен) у Німеччині.
Марек Фурман – координатор соціальних проєктів співпраці з країнами ЄС, Іренеуш Райман – директор школи міста Вольштин, Міхаель Фендлер з навчального закладу міста Юльцен разом зі своїми вихованцями та керівниками подолали більше тисячі кілометрів, щоби дістатись українських земель і, зокрема, Тернопільщини. Усі гості отримали багато позитиву від зустріч з своїми ровесниками з України.
– Хоча це вже молоді люди, але для мене вони такі ще діти, – розказує психолог Яблунівської школи Марія Денисова. – Під час ігор, танців, змагань ми ділили їх на команди – ось це відчуття ліктя, спільної праці, спільних перемог найбільше зближує молодь. Ми таке практикуємо і в нашій школі, вчимо дітей не боятись бути лідерами. Одна людина може багато – покаже приклад і до неї долучаться однодумці. Під час зустрічі ми всі відчули, що нас більше об’єднує, ніж роз’єднує. Наприклад, наших гостей вразили, коли їхали дорогою, наші охайні, красиві будинки, наші майстри, які створюють дивовижні витвори.
Яблунівська школа зустріла гостей виставкою місцевих майстринь – чудернацькі капелюхи, оздоблені природними матеріалами – листям, жолудями, горіхами, плодами кущів, великодні яйця у різних техніках, шиття бісером і українські ґердани, квіти з кукурудзяного листя, майстерно зібрані різдвяні дідухи, ляльки з духмяного сіна, плетені з ниток білі ангели. Стіни актового залу прикрасили картини художника з Яблунова Степана Ядловського.
Гостей запросили до спільного майстер-класу “Мистецький арсенал”. Більшість молодих людей з Польщі та Німеччини вперше в житті оздоблювали великодні яйця стрічками, знайомились з петриківським розписом, з традицією оздоблення великодньої лози. Допомагали творити красу працівники та учні школи Олександра Матіяш, Аліна Мацик, Галина Дзюбінська, Марія Дереворіз, Наталія Колта, Оксана Фик, Ольга Романів, Юлія Сигіль.
Вісімнадцятирічні Вікторія Бін’як та Патрик Рутковські з міста Вольштин вперше розписували дерев’яні яйця. Вікторія розказала, що вдома до Великодня вони пишуть писанки, а ось паску купують у магазині.
Дар’я Якубовська з німецького міста Юльцен до десяти років жила у Білорусі:
– Я щаслива, що змогла так багато часу провести з людьми, які говорять українською. Мені не вистачає вдома такого спілкування. Юльцен невеличке місто, також має замок, дуже мальовниче.
Усі гості отримали у дарунок великодню пишно вбрану яблунівську лозу, магніт з Яблунова, рукотворний лепбук – з презентацією власного села. А гості презентували свої навчальні заклади і подарували свої сувеніри.
Організатори проєкту «Великдень в Україні. Звичаї та традиції» вдячні за підтримку Володимиру Кашицькому – начальнику відділу міжнародного співробітництва і туризму Тернопільської міської ради.
Олена МУДРА.
