Війна без стратегів і полководців. Їх в Україні нема

Війна без стратегів і полководців. Їх в Україні нема

uk

Путін діє в Україні таким чином, як сербський диктатор Слободан Мілошевич, проводять історичні паралелі експерти. Адже офіційно сербської армії в Боснії і Герцеговині не було. Тобто, солдати були, але без відміток на формі.

Росія веде в Україні «гібридну війну», сказав в інтерв’ю «Радіо Свобода» генерал-майор у відставці екс-радник з безпеки при ООН і НАТО, член верхньої палати парламенту Нідерландів Франк ван Каппа. «Гібридна війна» – це поєднання класичного ведення війни з використанням нерегулярних збройних формувань. Держава, яка веде таку війну, здійснює операцію з недержавними виконавцями – бойовиками, групами місцевого населення, організаціями, зв’язок із якими формально повністю заперечується. Це те, що було в Криму і що є зараз на Сході України.

Найгірше, що ніхто у світі не знає, як належним чином відповісти на «гібридну війну».

А джерело в СБУ повідомило «Gazeta.ua, що ідея створення «Сил спеціальних операцій», тобто, спеціальних «російських командос», відомих як «зелені чоловічки», виникла після серпня 2008 року, коли війська РФ увійшли на територію Грузії під приводом захисту російських громадян, що проживають у невизнаній Південній Осетії. Міноборони РФ уважно проаналізувало ситуацію і дійшло висновку, що так звана «перемога» над грузинськими збройними силами була здобута виключно завдяки діям добровольців Цхинвала. Вони зуміли протриматися до підходу танкових частин росіян. Якби не їхні дії, то грузини взяли б Цхинвал і заблокували б вхід у Рокський тунель, з якого й з’явилися російські танки.

Штампування «зелених чоловічків» – «винахід» співробітника Міноборони РФ Сергія Удовика. Незважаючи на деякий опір окремих представників військового відомства, ідея була прийнята, програма підготовки Удовика запрацювала.

За інформацією джерела, СБУ у 2012 році володіла даними про підготовку в Росії диверсійних угруповань. Про ситуацію доповіли керівництву України. Але жодної реакції не послідувало. «Ми кілька разів попереджали про можливість Росії паралізувати нашу військову інфраструктуру в будь-якій частині країни у будь-який момент і дуже несподівано… Президенту на це було наплювати…», – сказав співрозмовник згаданого видання.

«Гібридна війна» породила в Україні класичний тероризм. Терористи вбивають мирних жителів, катують, нападають на українських військових, беруть в заручники журналістів, активістів і навіть інспекторів місії ОБСЄ. Страшно розмовляти рідною мовою. Мешканців Західної України зачислили у ранг ворогів. А принизливе відео з трьома полоненими працівниками СБУ, яким екстремісти викололи очі й чомусь роздягнули, гідні похвали від ХАМАС.   

Жорстокі теракти і тортури проти українців демонструють на російському телебаченні. Від цього отримує задоволення 90 відсотків (не) людей. Рашизм уже перевершив у жорстокості й дикунстві фашизм. Росія наче збожеволіла.

А ще в Україні сталося багато зради. Наприклад, СБУшників-«альфівців» начебто здав хтось зі своїх. Агенти Кремля сидять у депутатських кріслах, в органах влади, у правоохоронних структурах. Їх багато серед українського політикуму. Міліція нерідко захищає бандитів, а не мирне населення. Ось що пише активіста Раїса Шматко: «У Донецьку твориться хаос. «Колоради» розтрощили офіс «Приватбанку». Влаштували дебош під ТРК «Донбас». Захопили Ворошилівську райраду. Під час маршу за єдність України обіцяли влаштувати розгін акції, що й зробили. На міліцію жодної надії. Одного з тих, хто прийшов на акцію, якийсь міліціянт попросив зняти з себе український прапор: «Чучало, сними с себя это».

Мирна хода донецьких патріотів минулого понеділка закінчилася кривавим побоїщем. На них напали сепаратисти в масках з арматурою і битами. Били людей тільки по головах. Десятки активістів постраждали. Дівчат з українськими прапорами на щоках донецькі міліціонери, за словами очевидців, нецензурно облаяли. Сепаратисти відловлювали людей, які намагалися сховатися, наздоганяли й добивали. Міліція не заважала.

…Україна і Росія стали своєрідними «Ізраїлем» і «Палестиною», стверджують деякі політексперти. І подають невтішні прогнози: російські бойовики будуть викрадати українців, вбивати або брати в заручники. Свої бази прикриватимуть жінками й дітьми – так діють терористи в Палестині. Українці повинні звикати жити в умовах воєнного стану та агресії Росії, як звикли жити ізраїльтяни поруч з Палестиною. Треба розуміти: все, що зараз відбувається – лише початок. Експорт тероризму з Росії триватиме, як це робить Палестина проти Ізраїлю.

Судячи з цього, донедавна мирна України може очікувати теракти у громадських місцях, на транспорті, у торгових центрах, житлових будинках… Тому люди повинні навчитися себе захищати, бути пильними і мобілізованими.

Щодо антитерористичної операції, то вона, за словами керівника центру військово-політичних досліджень Дмитра Тимчука, перетворилася на фарс. «Поки вище керівництво «зливає» все, що може, відповідальність у протистоянні лягає на плечі командирів середньої ланки… Не дивлячись на те, що у нас війна священна – оборонна – руки у командирів зв’язані намертво. Будь-який крок і мало не кожен постріл жорстко контролюється «зверху». Результат плачевний… Наші солдати й офіцери стали заручниками ігор влади. Але головні заручники у цій грі – суверенітет і територіальна цілісність нашої держави».

Російські спецслужби роками чекали можливості влаштувати в Україні те, що вони творили в Росії. Хтозна, скільки диверсантів причаїлося в нашій державі.

Ні Аваков, ні Турчинов, ні Наливайченко, ні Парубій, ні Махніцький – ніхто не є гарантами спокою як в Україні загалом, так і окремо взятого громадянина, оскільки українці живуть поруч з державою-терористом, а дії тимчасової  влади не витримують жодної критики. Плюс – «домашні» сепаратисти та інші «любітєлі Расєї і Путіна». Плюс – зрадництво. Плюс – майже знищена армія зі старим радянським озброєнням. Плюс – українців жорстоко б’ють за те, що вони хочуть жити в Україні, як це трапилося в Донецьку, а офіційний Київ мовчить…

Схід фактично окупований. Слов’янськ – у полоні. На передовій «гібридної» та інформаційної війни – вся Україна. У цій боротьбі надія на Бога і на патріотів, тобто, на народ. Стратегів та полководців у державі, схоже, нема.

Ольга ЧОРНА.  

 

Автор

Ольга Чорна

журналіст, блогер, газета "Наш ДЕНЬ"




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *