Що через конфлікт між ГПУ та НАБУ можуть втратити українська економіка та українці
Пропорційно загостренню конфлікту між Генеральною прокуратурою та Національним антикорупційним бюро України підвищувався градус критики і з боку міжнародної спільноти. Брюссель, Лондон, Вашингтон неодноразово закликали гілки української влади проявити лідерство та єдність у питанні просування реформ для викоренення корупції. Однак, коли у цьому протистоянні таки не вдалося уникнути «точки кипіння», відповідь не забарилася. Про це в аналітичній статті на Укрінформ.
ЄС ТА РЄ – РИЗИКУЄМО БЕЗВІЗОМ
Найбільш дипломатичною та стриманою була реакція Європейського Союзу. Проте, оцінка ситуації звучала однозначно: розкриття Генеральною прокуратурою подробиць у рамках розслідувань НАБУ зменшує ефективність діяльності антикорупційного органу в Україні та підриває довіру громадськості у цій сфері. На цьому наголошується у заяві Європейської служби зовнішньої діяльності. «Боротьба з корупцією – ключовий елемент подальшого розвитку відносин ЄС з Україною та успіху інших реформ», йдеться у документі.
Ніхто з офіційних представників ЄС поки не говорив відкрито про загрозу скасування безвізового режиму для громадян. Однак, слід пам’ятати, що Київ узяв на себе зобов’язання дотримуватися усіх пунктів Плану дій з візової лібералізації, серед головних вимог якого – протидія корупції та безперешкодна діяльність незалежних антикорупційних інституцій.
За виконанням умов наступні 7 років пильно стежитимуть – Європейська комісія щорічно готуватиме звіт для Європарламенту та Ради ЄС, де оцінюватимуться зусилля українського уряду щодо виконання домовленостей. У разі недотримання встановлених критеріїв починається процес призупинення безвізового режиму. Українське керівництво дає дедалі більше приводів для такого рішучого кроку.
Позиція Ради Європи чітко висловлюється через GRECO (Групу держав проти корупції). Саме цей орган РЄ займається антикорупційним моніторингом. «НАБУ потрібно захищати від неналежного впливу, а також тиску, щоб воно продовжувало свою діяльність так само рішуче та продуктивно, як це було досі», – заявив президент GRECO Марін Мрчела. Він висловив занепокоєння, що спроби підірвати діяльність нацагентства ставлять під сумнів політичну волю України щодо боротьби з корупцією.
«Існує реальна необхідність доручити розгляд масштабних корупційних справ, пов’язаних зі складними фінансовими схемами, спеціалізованим, незалежним та неупередженим суддям», – вказав Мрчела, додавши, що на перехідний період доцільним було б створення спеціалізованого антикорупційного суду.
Він переконаний, що Україна має забезпечувати, а не підривати незалежність та ефективність антикорупційних органів, а також створити дієвий судовий механізм, який би дозволяв винесення рішень щодо правопорушень корупційного характеру.
ВЕЛИКА БРИТАНІЯ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР УКРАЇНИ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД АНТИКОРУПЦІЇ
Не було оригінальним у своїх оцінках і міністерство закордонних справ Великобританії. Національне антикорупційне бюро України, в яке Велика Британія інвестувала значний ресурс, «є надзвичайно важливою ланкою антикорупційного механізму в Україні та досягла значного прогресу в своєму розвитку та проведенні розслідувань», йдеться у заяві британського зовнішньополітичного відомства.
Великобританія висловила занепокоєння з приводу того, що боротьба України з корупцією підривається. “Нещодавні події, зокрема, втручання у розслідування НАБУ і викриття його агентів під прикриттям, є тривожним знаком, що ставить під загрозу майбутнє незалежних антикорупційних розслідувань”, – наголошується у документі.
«Корупція залишається головною загрозою для стабільності та національної безпеки України, в той час як українські виборці визначають її як основну проблему в країні», – йдеться у заяві. Боротьба з корупцією є визначальною для європейського вибору України та її прагнень стати сучасною, економічно успішною і демократичною державою, підсумовується у документі.
США: БЕЗ УРЯДОВОЇ ДОПОМОГИ У ПИТАННЯХ БЕЗПЕКИ
Офіційний Вашингтон неодноразово закликав усі гілки української влади діяти злагоджено, маючи спільну мету – викорінити врешті корупцію у всіх державних сферах. Схожі тези звучали й на кожній зустрічі високопосадовців із американськими колегами.
Однак, уже 5 грудня США відкрито висловили сумніви у готовності України й надалі йти курсом боротьби з корупцією. Держдеп оприлюднив заяву, даючи різку оцінку дій Генеральної прокуратури. З-за океану все виглядає так, ніби загострення конфлікту між ГПУ та НАБУ – «частина зусиль, спрямованих на підрив незалежних антикорупційних інституцій та довіри громадськості».
“Останні події в Україні, включаючи зрив розслідування корупції на високому рівні, арешт співробітників НАБУ, захоплення секретних досьє НАБУ викликають сумніви в прихильності України боротьбі з корупцією”, – йдеться у заяві.
Своєрідною «червоною карткою» стали слова держсекретаря США Рекса Тіллерсона про те, що «немає сенсу боротися за тіло України на Донбасі, якщо її душа буде втрачена в корупції».
Однак, навіть на тлі настільки різких оцінок та відкритої критики риторика продовжувала загострюватися, свідченням чого став виступ генерального прокурора з трибуни Верховної Ради.
Федеральне бюро розслідувань високо оцінило співпрацю з НАБУ та САП. «Ми вважаємо, що їх співробітники – професіонали та заслуговують на довіру. НАБУ та САП – це молоді організації, які зіткнулись із великими викликами у роботі, яку вони здійснюють для України. ФБР буде і надалі надавати НАБУ та САП підтримку й допомогу, яка їм необхідна у їхній важливій роботі заради народу України”.
Найбільш різкою та критичною стала заява екс-помічника міністра оборони США з питань України, Росії та Євразії, а нині старшого директора Penn Biden Center Майка Карпентера. “Якщо Рада проголосує за звільнення голови антикорупційного комітету та глави НАБУ, я рекомендуватиму скоротити всю державну допомогу уряду України, включаючи допомогу з питань безпеки”, – пообіцяв він. «Це ганьба», – підсумував експерт.
МВФ ТА СБ: ПІДРИВАЮТЬСЯ ОСНОВИ СПІВРОБІТНИЦТВА
Законопроект “Про внесення змін до законів щодо забезпечення парламентського контролю”, який з’явився на сайті Верховної Ради, змусив втрутитися навіть Міжнародний валютний фонд та Світовий банк.
Позицію МВФ висловила директор-розпорядник фонду Крістін Лагард. “Ми глибоко стурбовані недавніми подіями в Україні, які можуть погіршити прогрес, досягнутий у створенні незалежних інституцій, що борються з корупцією на високому рівні, включаючи Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру», – йдеться у її заяві.
Крістін Лагард знову нагадала, що боротьба з корупцією є не тільки ключовою потребою для українського суспільства, а й – вагомою частиною зобов’язань уряду за програмою МВФ.
Занепокоєні й у Світовому банку тиском на незалежні антикорупційні установи в Україні. «Ці напади ставлять під загрозу здатність нових антикорупційних інституцій боротися з корупцією та повертати вкрадені активи», – йдеться у заяві фінансової організації.
Українському керівництву вже не натякають, а відкрито говорять про загрозу залишитися без чергових траншів на фінансування реформ, які виділялися найбільшими донорами. Сполучені Штати Америки готові скоротити допомогу Україні в області безпеки, що вже говорити про надання високотехнологічної летальної зброї чи розширення співпраці у військовій сфері. Все частіше експерти попереджають і про загрозу перегляду безвізового режиму з Європейським Союзом. А репутаційні та іміджеві втрати – уже ніхто й не рахує, а було б варто…
