У Вербну Неділю святкуємо славний в’їзд Господа нашого Ісуса Христа в місто Єрусалим. Цей в’їзд був справді величавий! Люди вітали Христа не тільки пальмовими галузками, а й скидали з себе одежу і стелили Йому під ноги. Чути було голосні вигуки: «Осанна Сину Давидовому! Благословен, Хто йде в ім’я Господнє!» (Мф.21,9).
Ця славна подія в житті нашого Господа відбулася за шість днів до старозавітного свята Пасхи. Святі євангелісти розповідають нам про те, як напередодні цього дня Господь Ісус Христос здійснив найбільше Своє чудо – воскресив чотириденного у гробі Свого друга – Лазаря. Це чудо Господь здійснив у Віфанії, розташованій недалеко від Єрусалима.
Чутка про це швидко поширилась в Єрусалимі. Вороги Христа, первосвященики, фарисеї і садукеї, заздрячи могутньому впливові Господа на простий іудейський народ, вирішили на таємній нараді віддати Його на смерть, а також і воскреслого Ним Лазаря. Простий народ, почувши про велике чудо Христове, вирішив на другий день вийти з Єрусалима і піти у Віфанію, щоб побачити і вітати великого Чудотворця.
Спаситель, оточений безліччю радісного люду, в’їхав на ослі до Єрусалима, наче цар, не з тим, щоб посісти престол Давидів, щоб знищити ворогів іудеїв – римлян, а направив Свій шлях до величного храму Єрусалимського. Бо сказано, що Царство Христове «не від світу цього». Господь є істинний Цар, але не якогось малого царства, а всього безмежжя Всесвіту, Цар духовного царства – Своєї Церкви.
Увійшовши до Єрусалимського храму, Господь вигнав з нього усіх, хто осквернив його святиню недостойним користолюбством. Спаситель при цьому виявив велику милість простим віруючим людям, зцілив кульгавих, сліпих і калік, які зустріли Його у храмі. Господь багато повчав народ Царству Небесному і явно відкрив, що Він є обіцяний Богом Отцем через пророків Месія – Христос.
Згадуючи цю велику подію з життя Господа нашого Ісуса Христа, перенесімось думкою в ті далекі, але близькі нашій віруючій душі часи і приєднаймось до сонму апостолів і віруючих у Христа в Його урочистому прямуванні до Єрусалима. З цією метою свята Церква заповідає нам приходити з гілками верби, що розпустилася, щоб стати духовними співучасниками при радісній зустрічі улюбленого нашого Спасителя і Господа. Потурбуймося, щоб іскра живої віри Христової з кожним днем все більше розгорялась у наших душах. Тоді думки будуть світлі, а бажання наші спрямовані до небесного і вічного.
Святкуючи світлий в’їзд Ісуса Христа в Єрусалим, і ми з галузками освяченої верби зробімо тріумфальний вхід Господеві, як Переможцеві над злом світу, в наші серця, як Спасителеві і Цареві Миру.
