Молодий, енергійний, товариський, надійний, добрий і щирий – таким назавжди залишиться в пам’яті рідних, друзів, односельців Василь Сенявський із села Малі Бірки Гримайлівської громади.
Жодні співчуття не зменшать біль синам від втрати батька, жодне слово не втамує тугу і горе в материнському серці.
Василь загинув під пекельним Бахмутом, де вже стільки українських воїнів полягло. Йому було лише 43 роки. А тепер на щиті мужній воїн повернувся навіки до рідного дому.
«Пекучий біль і гіркий смуток війни своїм чорним крилом вдруге торкнувся села Малі Бірки нашої громади. Надійшла болюча звістка: біля Бахмута загинув Василь Анатолійович Сенявський, котрий вважався зниклим безвісти . Молодий і енергійний, стійкий і сміливий, товариський і надійний, до останнього подиху вірний військовій присязі та своїй країні. Таким знали його друзі і запам’ятає громада.
Василь народився у Малих Бірках 07.04.1980 року. Коли розпочалася повномасштабна війна, молодий чоловік без вагань пішов служити в ЗСУ в січні 2023 року.
Мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність загинув у жовтні 2023 року поблизу Бахмута. Жодні співчуття не зменшать біль синам від втрати батька, жодне слово не втамує тугу в материнському серці. Війна забирає не просто найкращих, вона забирає рідних, друзів, тих, з ким ще вчора разом мріяли про перемогу та будували плани на майбутнє. Йдуть у засвіти найкращі сини, цвіт нації…
Їм би жити, творити майбутнє країни, насолоджуватись життям… Натомість вони залишаються пекучим болем і світлим спомином у наших серцях. Вся громада розділяє втрату та цей великий і невимовний біль. Висловлюємо сердечні співчуття родині та близьким Героя. Світла і вічна пам’ять тобі, Воїне, ти віддав своє життя за Україну, за її майбутнє», – оприлюднили щирі слова болю і співчуття на сторінці Гримайлівської територіальної громади.
Вчора, 28 жовтня, Василь Сенявський на щиті повернувся до рідного села, до рідної домівки. Чорними хмарами супроводжувало небо Героя. Та чорнішим був біль матері. Син назавжди повертався додому, дорогами де пройшли його дитинство та юність.
«Мешканці громади з прапорами, лампадками, квітами в глибокій скорботі зустріли кортеж з тілом Василя Синявського. Висловлюємо глибокі співчуття рідним та близьким. З великою скорботою поділяємо біль втрати. Вічна пам’ять загиблому воїну!» – повідомили у громаді.
