Влада і бізнес роблять людей бідними, представляючи українців іноземцям як «дешеву робочу силу»

Влада і бізнес роблять людей бідними, представляючи українців іноземцям як «дешеву робочу силу»

Україна посідає четверте місце у світі за чисельністю громадян з вищою освітою. Іншими словами, українці належать до найбільш освічених націй. А кількість людей з вищою освітою на душу населення – більша за середньоєвропейський рівень. Така статистика.

не бачу, не чую, мовчу

Водночас, як не парадоксально, Україну вкотре визнали однією з найбідніших держав світу. А першість найбагатшої країни за рівнем доходів на душу населення страхова компанія «Allianz» віддала Швейцарії. Україна ж посіла у рейтингу 50-е місце, йдеться в дослідженні «Global Wealth Report 2013».

Так, середній розмір чистих фінансових активів на душу населення у Швейцарії на кінець минулого року склав 141,895 євро. США дісталося друге місце – 100,711 євро, Японії – третє – 83,610. Також до першої десятки увійшли Бельгія, Нідерланди, Канада, Сінгапур, Тайвань, Великобританія і Австралія.

У нашій державі середній розмір чистих фінансових активів на душу населення склав аж 1,303 євро.

Варто зазначити: у дослідженні «Allianz» країни, де на душу населення припадає менше 4,900 євро фінансових активів, вважаються бідними.

Чому Україна пасе задніх? Тому, що, фактично, державу приватизували, чи то пак «прихватизували», кілька олігархічних кланів, у кишені яких течуть фінансові ріки.

Існує ще одна причина, чому українці не можуть пристойно заробляти у своїй державі. Позбавляють їх такої можливості… влада і бізнес. Цей тандем представляє українських робітників іноземним інвесторам як «дешеву робочу силу». А це дуже сильно девальвує зарплати нашим співвітчизникам, заявив заступник голови Федерації профспілок України Сергій Українець. У результаті, в українських спеціалістів платня у рази нижча, ніж у таких же робітників у Європі.

Що означає «дешева робоча сила»? За словами експерта, це – маленька зарплата, заощадження на охороні праці та навколишньому середовищі. Сергій Українець навів приклад, притаманний багатьом вітчизняним підприємствам. Отже, на Львівщині німецький інвестор збудував завод, на якому працює три тисячі осіб. Платня робітників у Німеччині на такому ж підприємстві складає три тисячі євро, а в Україні – 2700 гривень. «Наш бізнес допомагає цю зарплату зменшити або стримати її зростання», – констатував Сергій Українець.

Експерти прогнозують: у разі підписання угоди про асоціацію України з ЄС, економічна ситуація у нашій державі, а відтак і добробут людей, мають шанс значно поліпшитися. Однак застерігають: покращити діловий клімат між Україною і Європою неможливо без приборкання корупції. Адже всім відомо, що Україна – одна з найбільш корумпованих держав світу. І це відлякує західних інвесторів, зокрема представників середнього бізнесу. Вони знають – у наших умовах їм не вижити.

На підтвердження цього менеджер і один з ініціаторів Ділової ради ЄС-Україна (The EU-Ukraine Business Council) Ростислав Демчук в інтерв’ю «Радіо Свобода» розповів про останній із прикладів. Бельгійська фірма «DDD Pharma» намагалась вийти на український ринок із своєю дешевою, але якісною фармацевтичною продукцією. Однак запит для того, аби отримати ліцензію для торгівлі чи експорту цієї продукції в Україну, носив такі масштаби, що налякав бельгійців. Українські чиновники попросили для одного з представників Міністерства охорони здоров’я годинник за кількасот тисяч доларів… у якості презенту. У результаті в бельгійців пропало бажання мати справу з Україною.
Існує ще одна важлива проблема. У нашій державі панує олігархічна модель економіки, де влада і великий бізнес тісно пов’язані. Бачимо: чимало вітчизняних олігархів намагається всіма силами пробитися до парламенту, щоб отримати імунітет для свого бізнесу. Наразі це багатьом вдається.

Отож, виходить, коли пересічний українець міркує, де і як гроші заробити,  багатій думає, як свої статки захистити. Як зазначає видання «The Economist», українська економічна еліта, що нажила свої статки у «буремні» 1990-і, бачить у Європейському союзі спосіб збереження та убезпечення свого майна, як від російських олігархів, так і від Януковича. Зробивши свої статки на хаотичній і беззаконній приватизації 1990-х років, наші олігархи тепер «шукають верховенства закону і прав власності. Потенційна втрата ринку в Росії може тяжко їх вразити, але це також дасть їм поштовх до модернізації свого бізнесу».

Тим часом, Світовий банк пророчить Україні застій та нульове зростання економіки. За словами директора Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Чімяо Фана, перспективи нашої держави залежатимуть від того, чи буде готовий уряд проводити структурні реформи.

В Україні реформують все і вся від початків незалежності. Але толку мало. Жодна галузь не зазнала якісних і позитивних змін.

Як зазначає у статті, опублікованій на сайті «Української правди», академік НАНУ Богдан Данилишин, ключовим недоліком вітчизняної економіки є регіональний дисбаланс. «Звісно, економічна структура не повинна бути однорідною. Однак наявність відсталих і депресивних регіонів не прикрашає мапу європейської країни. Таким чином, перед владою стоїть завдання підняти окремі регіони країни до рівня розвинених держав, не затримуючи розвитку промислових регіонів», – пише він.

На жаль, з боку офіційного Києва традиційно спостерігається значна фінансово-матеріальна підтримка одних регіонів та ігнорування потреб – інших. До тих, других, належить і Тернопільщина. Хоча, заради справедливості треба визнати: частину проблем мешканці краю створюють  самі собі. Вибирають в депутати не тих, а потім чухають голову. Заполітизованість нерідко бере верх над здоровим глуздом. А чого вартує майже річна бездіяльність обласної ради? І скільки вартує? Щодо оплати праці, мається на увазі суми зарплатні, то про скнарість і хитрість деяких місцевих роботодавців тернополяни анекдоти складають. У своїх підлеглих вони вбачають виключно дешеву робочу силу. Зате під час різноманітних конференцій-форумів-зустрічей просторікують про відтік з держави і області мізків, трудових ресурсів та про патріотизм. І смішно, і грішно…

Ольга ЧОРНА.

 

Автор

Ольга Чорна

журналіст, блогер, газета "Наш ДЕНЬ"




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *