Ці продукти не створені для тамування голоду, проте вони надають нашій їжі чудовий смак і наповнюють її вітамінами. Щоб оцінити пряні трави повною мірою, їх варто вирощувати на своїй грядці. До того ж яскраві, ошатні рослини будуть справжньою окрасою вашого подвір’я.
БАЗИЛІК
Легенди багатьох народів називають базилік символом любові й сімейного благополуччя. Молоді пагони й листя цієїрослини – популярна пряна салатна зелень і компонент соусів, перших та других страв. На зиму зелень базиліку сушать або заморожують. Порошок із сушеного базиліку використовують як пряність для м’ясного фаршу. Зелень сортів з ароматами лимона, м’яти або карамелі застосовують для ароматизації чаю, компоту. Також молоді пагони й листя використовують при консервуванні та маринуванні.
Базилік потрібно вирощувати на захищених від холодних вітрів і добре освітлюваних сонцем місцях. На затінених ділянках різко падає врожай і знижується його якість. Високий врожай – на родючих чорноземних, пухких суглинних і супіщаних ґрунтах з достатньою кількістю перегною. Вимогливий базилік і до вологи, особливо в період цвітіння й у юному віці (до початку цвітіння). Головний секрет успіху полягає в тому, що посів або висадження розсади в ґрунт потрібно проводити, коли ґрунт і повітря прогріються до температури не нижче +15°C. Для того, щоб рослини були густішими і пишнішими, рекомендують прищипувати верхівки пагонів і регулярно видаляти всі квіткові бутони. Цей прийом дозволить збирати зелень аж до заморозків.
КОРІАНДР
Завдяки комбінації пікантного аромату й насиченого смаку користується незмінною популярністю у любителів зелені та приправ. Свіже листя використовують як вітамінну приправу в салатах, компотах з яблук, для консервування фруктів. Зелень додають у супи, м’ясні, рибні, овочеві страви.
Для гарного росту й розвитку коріандру потрібна помірна кількість вологи, тепла і світла. Коріандр – скоростигла культура, його можна висівати кілька разів за сезон з кінця квітня до початку травня. Інтервал – 2-3 тижні. Коріандр не викликає в городників особливих труднощів. Найголовніше – стежити за рівномірним зволоженням ґрунту й відсутністю кірки в проміжку від посіву до появи сходів. Для прискорення появи сходів насіння можна замочити на кілька днів у теплій воді.
ЧЕБРЕЦЬ
Багаторічна рослина, яку вирощують як пряно-ароматичну культуру з античних часів і до наших днів. Ефірна олія чебрецю має потужні антисептичні властивості. У рослинах містяться: флавоноїди, дубильні речовини, мінеральні солі й органічні кислоти. Свіже і сухе листя чебрецю – відмінна приправа до різних страв. Його використовують при готуванні маринадів, соусів, мармеладу, застосовують для ароматизації лікерів і оцту. Чебрець – невибаглива культура. Відносно холодостійкий, засухостійкий. Рослини світлолюбні, не терплять затінення. Він віддає перевагу середньородючим, сухим, кам’янистим, з нейтральною реакцією ґрунтам. На вологих глинистих ґрунтах росте погано і втрачає свій аромат.
ЕСТРАГОН
Друга назва цієї багаторічної пряної рослини – тархун – прийшла з Кавказу. Естрагон має ніжний пряний аромат і терпкий гострий смак. У невеликих кількостях молоду зелень додають у страви з рису, вареної риби, у світлі соуси (наприклад, майонез). Також естрагон доречний у салатах, супах і приправах.
Свіжа зелень добре поєднується з іншими пряностями (наприклад, гірчицею). Її смак і аромат будуть відчутнішими, якщо страву злегка збризкати лимонним соком. Естрагон – добрий консервант, тому молоде листя додають у маринади при консервуванні овочів, квашенні капусти.
Його розмножують в основному вегетативним способом: діленням кореневищ, кореневими паростками і живцями, але можна посіяти як насінням безпосередньо на грядку, і як розсаду. Насіння естрагону дуже дрібне, не варто його глибоко зашпаровувати в ґрунт.
Естрагон – рослина дуже холодостійка. Відростання його починається відразу ж після танення снігу. Висаджувати його на постійне місце можна, як тільки прогріється ґрунт: наприкінці квітня – початку травня. При цьому на постійному місці кущ тархуну може рости до 4-5 років, збільшуючись у діаметрі до 1,0-1,5 м. До збирання зелені естрагону можна приступати восени в рік посадки, потроху, щоб не послабити «молодь». З другого року зелену масу можна зрізати протягом усього літа за потребою.