Юрій Лопушанський із Підволочиська у перші дні повномасштабного російського вторгнення пішов у військкомат. Він не був професійним військовим, але закінчив військову кафедру, отримав офіцерське звання – лейтенанта. Захищав Україну і нас з вами до останнього подиху.
Юрій з дитинства був дуже чесним, відповідальним, товариським, щирим і добрим. Ще зі школи виділявся серед однолітків великим оптимізмом. Мав здібності до фізики, математики. Любив спорт, особливо вело, – згадують у Підволочиській гімназії імені Івана Франка, яку хлопець закінчив у 2008 році. Опісля Юрій навчався в Націона́льному університе́ті во́дного господа́рства та природокористува́ння (м.Рівне). Займався також парашутним спортом. У Підволочиську також кажуть, що Юрій був гарним майстром по металу.
Офіцер-лейтенант, командир кулеметного зводу 2 стрілецького батальйону 24 окремої механізованої бригади, Юрій Лопушанський загинув 23 вересня у боях з російськими окупантами на Херсонщині. А 6 вересня йому виповнилося лише 32 роки. Ніколи більше не обіймуть свого доброго, люблячого сина мама Наталя, тато Роман. У немовній тузі за Андрієм сестра Надія, швагро Ігор та племінниця Марта. Без коханого залишилася наречена Андрія Тетяна. Ще взимку пара планувала влітку одружитися, але Таня так і не одягнула білого плаття…
Щирі слова співчуття рідним висловила Підволочиська селищна рада:
«Важко стримати сльози через невимовну втрату найкращих.
Щирі слова співчуття для батьків та рідних!
Юрія всі знали як доброго та життєрадісного молодого хлопця, який завжди був готовий допомогти, підставити плече. Добрий син, найкращий брат, вірний друг, надійний побратим і мужній воїн. Він один з перших став на захист своєї Батьківщини.
Як сказав Владика Нестор архієпископ Тернопільський і Кременецький ПЦУ, який очолював похорону процесію, що любов до України можна показувати в різний спосіб, але справжні Герої такі, як Юрій, який мовчки і сміливо з перших днів пішов у військкомат, а потім і на війну для захисту нашої держави.
Він не був професійним військовим, але маючи військову кафедру, офіцерське звання – лейтенанта, став в ряди ЗСУ, залишився вірним присязі і до останнього подиху боровся за Україну. Батькам воїна Юрія на похороні було вручено “Пам’ятний лист на знак глибокої вдячності за жертовне служіння в лавах Збройних сил України” від головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. “Щиро дякуємо, що зуміли виховати такого сина!” – зі сльозами на очах сказав один з його побратимів.
Від сьогодні Юрій перед Небесним престолом, як небесний воїн буде молитися і оберігати всіх наших воїнів тут на землі. Царство небесне! Вічна пам’ять Герою! Нехай Господь помилує всю нашу Україну!»
Сумує за Юрієм і вся гімназійна родина:
«Новина, яка сколихнула наше містечко, на жаль, стала звісткою про загибель Юрія Лопушанського, випускника Підволочиської гімназії імені Івана Франка.
Юрій з дитинства був дуже чесним, відповідальним, товариським. Ще зі школи виділявся серед однолітків великим оптимізмом. Мав здібності до фізики, математики. Любив спорт, особливо вело. Гімназію закінчив у 2008 році, опісля навчався в Націона́льному університе́ті во́дного господа́рства та природокористува́ння (м.Рівне). Займався парашутним спортом.
Ми знаємо, що Герої не вмирають. Вони залишаються жити в наших серцях.
У сьогоднішній день жахливої новини і сильного болю ми дякуємо тобі, воїне, за відвагу, любов та жертовність. Тобі навіки 32!»
Сотні жителів громади провели мужнього воїна останньою земною дорогою до місця вічного спочинку. Світла пам’ять і безмежна слава Герою!
