24 лютого ще не всі хотіли вірити, що розпочалася страшна повномасштабна війна. А Юрій Безкоровайний із села Печорна Заліщицької громади о другій годині дня вже був у військкоматі. Назавтра, 25 лютого, разом з побратимами був відправлений на фронт.
Юрій захищав Україну і нас з вами на передовій, на пекельних напрямках, зокрема на Донеччині. Він був командиром міномета 1 мінометного взводу мінометної батареї 1 стрілецького батальйону військової частини А0998.
Український захисник загинув 13 грудня у жорстоких боях з російськими окупантами в районі Бахмуту. Воїн отримав поранення несумісне з життям. Юрію було 56 років.
Ніколи більше не побачить сина мама Марія, не обійме коханого чоловіка дружина Ірина. Не почують мудрої батьківської поради сини Віталій і Василь, невістка Іванна. Ростимуть без дідусевої ласки онуки Андрійко та Матвійко.
На свято Миколая, 19 грудня, кортеж з тілом загиблого воїна зустріли у громаді. У рідному домі у селі Печорна 20 грудня відбувся чин похорону. Провести мужнього сина України в останню земну дорогу прийшли жителі села, керівництво громади, бойові побратимами, однокласники, друзі, найближчі та найрідніші люди.
Щирі співчуття рідним українського воїна висловили у Заліщицькій громаді:
«Війна продовжує забирати життя найкращих синів України. Під час мінометного обстрілу противником, в районі н. п. Бахмут, отримав поранення, несумісне з життям, головний сержант-командир міномета 1 мінометного взводу мінометної батареї 1 стрілецького батальйону військовоі частини А0998 -Безкоровайний Юрій Васильович – житель с. Печорна.
Виконавчий комітет Заліщицької міської ради на чолі з головою Іваном Дроздом висловлює щирі співчуття родині, друзям та побратимам Героя. Кожен загиблий Герой – це болюча рана на душі кожного з нас…»
Вічна пам’ять Герою! Дякуємо за Україну!
