Змішаною естафетою у Чернігові 21 вересня стартував чемпіонат України з літнього біатлону. Команда Тернопільської області в цій гонці зайняла друге місце. Відтак срібними призерами стали Олександра Меркушина, Анастасія Меркушина, Руслан Бригадир та Віталій Труш, – повідомляє Федерація біатлону України. Тренери тернопільських біатлоністів Ірина і Олег Меркушини, Іван Стецюк, Назар Бурик. А перемогу в змішаній естафеті здобула команда Київської області, «бронза» у сумських біатлоністів.
Результати змішаної естафети:
1. Київська обл. – 1 (0) 1:13:55.0;
Дар’я Блашко (0+0) 16:55.0;
Надія Бєлкіна (0+0) 17:55.3;
Максим Івко (0+0) 19:42.5;
Антон Мигда (0+0) 19:22.2;
2. Тернопільська обл. (2) +48.8;
Олександра Меркушина (2+0) 19:18.9;
Анастасія Меркушина (0+0) 17:41.0;
Руслан Бригадир (0+0) 18:49.2;
Віталій Труш (0+0) 18:54.7;
3. Сумська обл. – 1 (0) +53.0;
Юлія Журавок (0+0) 17:35.2;
Анна Кривонос (0+0) 17:54.5;
Денис Насико (0+0) 19:49.5;
Антон Дудченко (0+0) 19:28.5.
Ось якими враженнями від гонки поділилися на сайті Федерації біатлону України тернополяни:
Анастасія Меркушина:
– У мене в юнацькому віці був самий пам’ятний старт, коли ми бігли на першому для мене юнацькому чемпіонаті України. Якщо не помиляюся, мені тоді було 14 років, і мене поставили просто пробігти, перевірити свої сили. Була дуже погана погода, і вийшло відстрілятися усього з двома штрафами. У той же час, дівчата помилялися багато, і мені досить несподівано вдалося виграти. Це були неймовірні емоції! І я непогано уявляю, що зараз відчуває Саша, адже рівень мандражу в дорослому біатлоні незрівнянно вище, і боротьба більш напружена. Але Сашка – молодець, здорово впоралася, хоча трохи не пощастило на стрільбі лежачи, що не пройшли габарити. Та нічого, будемо вчитися (сміється). Гучні старти дуже часто виявляються пшиком, тому краще починати більш спокійно, але при цьому впевнено йти вгору.
– А по своїй гонці, як відчуваєш – впоралася, чи ні?
– Ми прийняли рішення приїхати до Чернігова тільки вчора – до цього проводили повноцінний збір в Тисовці. І трохи не пощастило з дорогою: через затори добиралися дуже довго, і вчора не пристрілювалися. А стрільбище тут все-таки трохи інше, відрізняється від Тисовця. Але якщо відкинути ці дрібні непорозуміння, в принципі, гонка вийшла непоганою. Те, що не зовсім чисто відстрілялася – так тренувати використання запасних патронів теж треба (сміється). Хоча краще, звичайно, їх не брати. По ходу теж непогано, я могла терпіти, працювати у свою силу… Скажімо так, не найкраща, звичайно, моя гонка, але непогана. Що стосується підготовки до сезону, я б поки не хотіла давати ніяких оцінок, поживемо – побачимо. Можу тільки сказати – зробила все, що могла, а результати цієї роботи покажуть зимові старти.
Олександра Меркушина:
– Саша, це твоя перша естафета на дорослому рівні. Які враження – змагатися зі старшими?
– Ну, дуже круто! У цій гонці було чимало дівчат, з якими я змагалася і до цього, але зі старшими бігати дійсно круто! Тому що ти зовсім недавно бачила їх тільки по телевізору, а тепер – ось вони, поруч. Емоції дійсно через край! Зі стрільбою не впоралася, але все одно отримала масу позитивних емоцій і безцінного досвіду.
– Ти цього літа вже проводила контрольне тренування з основою – вже могла трохи освоїтися в такій компанії?
– Ну, як такого мандражу не було. Швидше вплинуло те, що приїхали «з корабля на бал», не встигли пристрілятися перед гонкою. Умови для стрільби дещо інші, ніж в Тисовці, і трохи не пощастило з габаритами. На лежанні взагалі з п’яти не потрапила жодного, але закрила трьома запасними. А в стійці влучила чотири, та останню мішень закрила третім запасним. Постаралася відпрацювати на дистанції, щоб на інших трьох етапах Насті і хлопцям було простіше відіграватися.
– У цьому сезоні тебе ще до міжнародних стартів не допущено?
– Ні, тільки з 16-ти років, тому і цей, і наступний сезон ще не зможу виступати. Функціонери щадять дитячу спинку (сміється). Значить, буду готуватися, збирати енергію, щоб успішно виступати з перших стартів. Хоча, будемо відверті, з найперших стартів мало хто показує високі результати. Але… запас досвіду до того моменту у мене вже буде (посміхається).
Віталій Труш
– Сьогодні вийшла досить-таки тактична гонка. На першому колі намагався просто тримати свій темп, не наздоганяти Антона (Дудченко – прим. biathlon.com.ua), між нами було секунд двадцять. Можна було спробувати компенсувати своєю стрільбою, але дещо помилився на першому рубежі точніше, вітер мене ввів в оману (посміхається). Я прийшов на рубіж, зробив поправку три «щолчка» вправо, і відразу двічі промазав. Потім повернув поправку назад, і відстрілявся добре. А далі вже їхав з Антоном, намагався більше прокатуватись, подихати, так би мовити. На стійці я йому трішки програв, і він пішов першим. Але на середині кола пропустив мене вперед, після чого я тримав темп, і зміг чітко розложити сили на останній підйом. Взагалі, можна сказати – задоволений сьогоднішнім днем, буду налаштовуватись на завтра, щоб гонка вийшла не гіршою.
