У державній казні гроші є, але не для всіх. Підвищили платню «бідним» народним депутатам. Не ображені «малою копійкою» й інші «слуги народу».
А з наступного року захмарних висот сягнуть суддівські зарплати. «За що?» – запитують пересічні українці, посилаючись на критично низький відсоток довіри до суддівської системи України.
Отже, з нового закону «Про судоустрій і статус суддів» випливає, що з 2017 року максимальна суддівська винагорода сягатиме аж… 315 тисяч гривень на місяць. Українцеві, який отримує «мінімалку», потрібно було б працювати на одну суддівську платню майже 230 місяців, тобто, 19 років.
Отже, закон встановлює платню в місцевих судах у розмірі 30 мінімальних зарплат, в апеляційних – 50, у Верховному суді – 75 «мінімалок». Однак, за словами народного депутата, екс-міністра фінансів Віктора Пинзеника, це – лише оклад, а крім нього судді отримують різноманітні надбавки. Доволі солідні. За вислугу років – 80 відсотків, за науковий ступінь – 15-20 відсотків, за роботу з таємними документами – п’ять і 10 відсотків. Ці три надбавки у максимальному розмірі складають 110 відсотків. Також при нарахуванні зарплат враховується регіональний коефіцієнт, який може сягати до 25 відсотків.
За підрахунками нардепа, максимальна оплата суддів місцевих судів складе 126 тисяч гривень, апеляційних судів – 210 тисяч. Приблизно така ж сума й суддівської пенсії. Щоправда, це називають не пенсіями, а щомісячним довічним грошовим утриманням. І воно може сягати майже 90 відсотків зарплати.
Таким чином, зарплати суддів в Україні будуть вищими, аніж у Польщі, Чехії, Прибалтиці. У Польщі, приміром, оплата судді Верховного суду складає утричі менше – 105-120 тисяч гривень. А в Чехії, Латвії, Литві платня ще нижча. Це при тому, що економічна ситуація у згаданих країнах значно краща, аніж у нашій державі. І війни там немає.
Зате Україна зможе похвалитися збільшенням числа мільйонерів. Адже навіть тим, хто отримуватиме «скромні» 126 тисяч, за рік «набіжить» півтора мільйона.
Неймовірне підвищення суддівської винагороди – так називається зарплата українських суддів, є складовою судової реформи.
У Євросоюзі судовою реформою задоволені. Сподіваються, що ухвалення парламентом у фінальному читанні поправок до Конституції, які стосуються судової влади, є важливим кроком на шляху зміцнення судової системи, підвищення її ефективності, збереження незалежності та неупередженості, а також боротьби з корупцією.
Перед голосуванням за згадані поправки президент Петро Порошенко сказав: «Ми повертаємо українцям право на правду».
Ще б повернули людям право на нормальне життя…
Знаходять великі гроші у держбюджеті й на зарплати керівникам-іноземцям. Приміром, платня нового глави «Укрзалізниці» поляка Войцеха Бальчуна може складати від 800 тисяч до одного мільйона доларів на рік. Про це заявив радник міністра економічного розвитку і торгівлі Сергій Гайда.
Що ж, залишається сподіватися, що пан Бальчун зуміє запровадити європейський сервіс на українській залізниці. Побороти корупційні схеми і хамство.
А ось щодо зарплати українських лікарів, то вона є найменшою з усіх країн колишнього Радянського союзу. Місячний заробіток нашого середньостатистичного медпрацівника – у межах 120 доларів. У квітні, повідомляє Держстат, заробіток працівників охорони здоров’я у середньому склав 3094 гривні.
Українських колег випередили медики Таджикистану, які отримують 125 «зелених» та Азербайджану – 131. Найвищі зарплати у сфері охорони здоров’я мають медпрацівники Естонії – 1239 доларів, Латвії – 1038, Литви – 832 долари. У Росії та Грузії зарплата лікарів складає понад 400 «американців», у Білорусі – 288. У сусідній Молдові медики отримують 205 доларів.
Як відомо, Україна – у статусі найбіднішої країни Європи. Мінімальна зарплата у нашій державі – 1378 гривень. Проте, в австрійських банках відмивають гроші утричі частіше, ніж за Януковича. В Австрії зафіксовано рекордну кількість заяв про підозру у відмиванні грошей, які стосуються громадян України. Про це «Німецькій хвилі» повідомили у Федеральному відомстві кримінальної поліції країни, посилаючись на щойно підбиті підсумки 2015 року.
Протягом минулого року австрійські банки заявили правоохоронним органам про імовірне відмивання грошей 197 українцями. Таким чином, чисельність українців, на рахунках яких зафіксували підозрілі фінансові транзакції, зросла майже у чотири рази. У 2013 році у відмиванні грошей фінансові установи запідозрили 41 українця. У 2014 році, після ухвалення санкцій ЄС стосовно екс-президента Януковича та його оточення, кількість підозр зросла несуттєво – до 48. У правоохоронних органах Австрії поки що не коментують, як можна пояснити бум підозрілих транзакцій на рахунках українців у минулому році та про які суми йдеться.
Назріває черговий фінансовий скандал?
Ольга ЧОРНА.
