Колись тут росла дика цибуля порей – «shikaakwa». У французькому перекладі індіанська назва рослини звучить «шікаугва». Саме ця рослина «подарувала» майбутньому мегаполісу назву Чикаго (англійська вимова – Шикаґо).
За європейськими і українськими мірками, Чикаго досить молоде місто. Що таке 176 років, порівняно, скажімо, з Києвом, Львовом, Кременцем та іншими містами й містечками, ба, навіть, з нашими селами?! Проте мадам Історія забажала, аби Місто вітрів, мафії, гангстерів, джазу, хмарочосів стало одним із найбільших та найвідоміших на планеті.
Місто вітрів… Звучить романтично. А пішла ця назва з легкої руки журналіста Чарльза Дана. Він назвав так Чикаго не тому, що тут дують вічні вітри. Хоча, дують доволі часто. Просто, між хмарочосами дуже добре відчувається рух повітря.
Легенда кримінального світу Аль Капоне також зробив чимало для популяризації Чикаго. У 1920-х роках місто отримало міжнародну «славу» у зв’язку із зростанням організованої злочинності на чолі з відомими гангстерами, серед яких і Аль Капоне. Тоді у Чикаго налічувалося понад тисячу банд. Нині ж ім’я «хрещеного батька» чиказької мафії використовують у комерційних цілях. Це – чудовий бізнес, який приносить неабиякий фінансовий зиск. Наприклад, туристи полюбляють тур місцями «бойової слави» Аль Капоне, який вважається однією з найпопулярніших місцевих розваг. А в сувенірних крамничках пропонують горнятка, листівки та інші речі з серії «аля-Аль Капоне».
Хмарочоси. Мені подобається, коли їх називають хмародерами. Бо вони, здається, й справді сягають небес. Для великих міст США височенні будівлі у ділових центрах – явище звичне. У наш час хмарочоси звели вже у багатьох країнах і на всіх континентах. Але вперше вони з’явилися саме у Сполучених Штатах і довгий час були специфічною ознакою, своєрідною візитівкою країни. Та, власне, й залишаються дотепер.
Перший хмарочос у світі був збудований у Чикаго у далекому 1885 році. І налічував аж… 10 поверхів. Через шість років тут звели 16-поверхівку під офісні приміщення. Ще одне дивовижжя на ті часи! А в 1973 році у Місті вітрів постав 110-поверховий хмародер «Willis Tower». Одна з найвищих будівель Штатів притягує туристів, наче магнітом. Тут, на 103-у поверсі, облаштували оглядовий майданчик, звідки можна побачити весь Чикаго і озеро Мічиган. А в ясний літній день – навіть сусідні території чотирьох штатів.
Уперше в житті піднімалась на таку висоту. До слова, тут працює 104 швидкісних ліфти. Враження неймовірне. Ліфт летить угору, аж у вухах закладає і перехоплює дух. На 103-у поверсі опиняємось менше, ніж за хвилину! Шалено б’ється серце від хвилювання. Хоча висоти не боюся, але коли глянула вниз із скляного балкончика, то мимоволі подумала: «Дякувати Богу, що нині нема сильного вітру». Конструкція дуже міцна й надійна. Але…
Хмарочоси-сусіди «Willis Tower» видаються маленькими. А й справді, що таке «якихось» кілька десятків поверхів порівняно із 103-м! Звідси видно облаштовані на дахах деяких хмародерів басейни, площадки зі справжньою травою, штучні міні-сади.
А яке гарне озеро-море Мічиган з висоти! І тіні височенних будівель, які «купаються» у воді! І саме місто, що простягається на 47 кілометрів уздовж озера!
Майже півтора мільйона туристів щороку піднімаються на «Willis Tower», аби побачити Чикаго і заодно відчути екстрим. Для мене ця «подорож» була цікавою і незабутньою пригодою.
А ще пощастило побачити восьмиметрову скульптуру найвідомішої блондинки у світі, актриси Мерилін Монро – «Мерилін назавжди». «Велика Мерилін» стояла на решітці чиказького метро. І щодня збирала чимало туристів. Згодом статуя королеви Голлівуду «переїхала» зі штату Іллійнос до Каліфорнії. Цікавий факт. Хью Хефнер розпочав у Чикаго видавати журнал «Playboy». Це був 1953 рік. Головною героїнею першого випуску улюбленого чоловічого видання була Мерлін Монро.
…Незважаючи на височенні будівлі, значну кількість транспорту, людей, цей мегаполіс, на відміну від деяких інших, не давить на мізки. Тут вільніше дихається і є відчуття простору. Завдяки архітектурі.
Про Чикаго можна розповідати багато. Тут, до речі, розташована одна з найдовших вулиць світу – Western. І на перетині вулиць Chicago Avenue та Division – з одного боку, й Western тв Damen – з іншого – розташоване Українське село (Ukrainian Village). Або – Українська околиця. Від центру Чикаго, по-тутешьому – даунтауна – до Українського села зовсім близько. Фактично, це також майже майже центр мегаполіса.
Буваючи в Чикаго, завжди навідуюся в Українське село. Приємно щемить на душі, коли чую на вулицях, у магазинах українську мову, бачу на поштових скриньках українські прізвища, а в храмах лунає спів рідною мовою…
Якось іншим разом пройдемося шматочком найдовшої вулиці світу, на якій живуть українці…
Ольга ЧОРНА.
Фото автора.
