Нашого земляка, відомого вченого, педагога, громадського діяча, філософа-просвітителя Гуго Коллонтая не без підстав вважають найвидатнішим працівником польського Просвітництва і духовним “батьком польської демократїї”.
Він народився у шляхетній родині 1 квітня 1750 року в селі Великі Дедеркали на Шумщині.
Про це розповідає Тетяна Лапій на Фейсбук-сторінці Публічна бібліотека Великодедеркальської сільської ради.
Матеріальних знаків, пов’язаних з Колонтаєм, до нашого часу не збереглося, чи дослідники ще не виявили решток цих місць. Нагадуванням про непересічну особистість є пам’ятна дошка на фасаді бібліотеки.
Забезпечена сім’я дала синові належну домашню освіту, яку він продовжив у Пінчовській школі, а згодом у Краківській Академії, де у 18 років здобував ступінь доктора філософії.
Дальші студії відбув у Римі та Відні, де захистив докторат із церковного права та філософії. У 24 роки став краківським каноніком. Однак сприйняття у краківських релігійних колах не отримав.
У 1776 році Коллонтай розпочав свою багаторічну діяльність на ниві шкільництва. Він став мозковим центром і автором більшості починань Едукаційної Народної Комісії – фактично першого у світі міністерства освіти, утвореного у Польщі в 1773-у. Проіснувавши до 1794 року, комісія здійснила низку освітніх реформ, що, фактично, вилилось у створення нової світської системи.
У 1782 році Гуго Коллонтая призначили ректором Краківської Академії, і він за три роки зреформував середньовічний навчальний заклад у сучасний університет. Однак, зустрівшись із рішучим опором ретроградів, учений переїхав у Варшаву, де й проходила з 1782 року його найактивніша політична діяльність.
3 травня 1791-го він проголосив текст першої польської конституції, автором якої, власне, і сам був. Ця конституція проголошувала Польщу конституційною монархією, розділяла влади на судову, законодавчу і виконавчу.
У 1794 році Коллонтай, як керівник фінансового уряду, взяв активну участь у повстанні, котре очолював Костюшко. Після його поразки залишив Варшаву і перебрався в Австрію. Тут його заарештували й засудили до 8 років ув’язнення.
Після звільнення поселився у Варшаві, але ненадовго – вирушив на Волинь, де прагнув усамітнитися. Деякий час прожив у Кременці, згодом у Стовпці, нині – Дубнівського району на Рівненщені. Однак усамітнення не вийшло.
У 1803-1805 роках спільно з Тадеушем Чацьким Гуго Коллонтай заснував Вищу Волинську гімназію, згодом реорганізовану в Кременецький ліцей.
Наш земляк написав статут волинських шкіл, складав проекти викладання гімназійних наук у Кременці тощо.
На початку 1807-го росіяни вивезли Коллонтая в Москву, де впродовж двох років працював над викладом історії людства. Після повернення з Москви написав брошуру про Варшавське князівство.
28 лютого 1812 року Гуго Коллонтай помер у Варшаві.
