Один з найтитулованіших боксерів світу Володимир Кличко оголосив про завершення кар’єри. Тож варто згадати його боксерські звершення.
Любительська кар’єра
Кличко народився в сім’ї військового. У 14 років почав займатися боксом. Першу перемогу на міжнародному рівні Володимир здобув, коли йому виповнилося 17. Це був Чемпіонат Європи з боксу серед юніорів. Але ні наступні призові місця на європейській арені серед юніорів, ні срібло в дорослому заліку не можуть зрівнятися з його перемогою на Олімпійських Іграх в Атланті у 1996 році. Цікавим фактом є те, що Володимир міг і зовсім не поїхати в США, але йому пощастило зайняти місце брата Віталія в заявці збірної України. На Олімпіаді українець без проблем пройшов трьох опонентів для того, щоб у фіналі розібратися з представником островів Тонга Паеа Вольфграммом, який пізніше вирішив взяти реванш вже на професійній арені і знову був переможеним. До речі, Володимир Кличко став першим європейцем, який зміг завоювати титул олімпійського чемпіона у суперважкій вазі.
Професійна кар’єра
Після переможного виступу на Олімпійських Іграх, Володимир разом з братом уклав контракт з Universum Box-Promotion. Спочатку йому доводилося битися проти слабких суперників, щоб звикнути до вимог в професійному боксі і підвищити свій рейтинг. Вже після 16 поєдинку він удостоївся можливості битися за вакантний пояс чемпіона WBC International і у цьому бою нокаутував американця Маркуса МакІнтайра.
У наступних поєдинках Володимир лише захищав цей титул, а потім, після того, як став чемпіоном за версією EUB, замахнувся на пояс чемпіона WBO і виграв його у Кріса Берда за рішенням суддів.
З 49 бою в професійній кар’єрі Володимир почав поступово збирати всі найпрестижніші чемпіонські титули, за 11 поєдинків ставши чемпіоном в суперважкій вазі за версіями IBO, IBF, WBO, WBA і The Ring та перемігши в 2011 році Девіда Хея одноголосним рішенням суддів.
Найяскравіші бої
Першим, по справжньому великим боєм в кар’єрі Кличко був поєдинок на Олімпійських Іграх в Атланті в 1996 році. Там, в трьохраундовому протистоянні з Паеа Вольфграммом Володимир протягом всього бою домінував на рингу, і суддям не залишалося нічого іншого, як одноголосним рішенням визнати його олімпійським чемпіоном.
У 2003 році Кличко захищав титул чемпіона WBO проти ямайця Коррі Сандерса. Цей бій можна назвати найбільш провальним в кар’єрі українця. Після спокійного початку поєдинку Сандерс двічі послав українця в нокдаун ще до закінчення першого раунду. Після хвилинної перерви Володимир так і не зміг зібратися з силами і, впавши на настил рингу учетверте, програв бій технічною поразкою та втратив титул чемпіона WBO.
Апогею своєї кар’єри Кличко досяг в бою проти Девіда Хея, в якому українцеві пощастило зібрати всі титули в суперважкій вазі, крім WBC, що належав брату.
Поєдинок проходив академічно правильно з боку Кличка. Українець повністю нейтралізував швидкість суперника, і після 12 раундів судді одноголосним рішенням нагородили його титулом чемпіона WBA, який укомплектував колекцію поясів українських братів.
У 2013 році на боксерському рингу зійшлися Володимир Кличко і Олександр Повєткін. Українець не залишив жодних шансів росіянину, завдав «витязю» першої поразки у його кар’єрі та захистив всі свої титули.
А потім була образлива поразка Володимира від британського боксера Тайсона Ф’юрі, який за сумнівним рішенням суддів став новим чемпіоном світу відразу за чотирма версіями.
Останнім боєм в кар’єрі Володимира став поєдинок проти Ентоні Джошуа. І хоча він завершився не на користь українця, фахівці називають цей двобій найкращим у кар’єрі Кличка та найвидовищнішим за останні 10 років в суперважкому дивізіоні.