Від ґрунтовтоми, виявляється, можуть страждати не тільки овочі, але й плодові культури. Як вважають учені, причина «утоми» – у накопиченні в ґрунті продуктів напіврозпаду рослинних залишків: листя, дрібних гілок, плодів, а після корчування дерев ще й великого коріння.
Серед зерняткових фруктів до «утоми» ґрунту найбільш чутливі яблуня, трохи менше – звичайна айва та груша. У кісточкових сильніше гнітиться персик, слабкіше – черешня, вишня, слива й абрикос. З ягідних культур дуже погано переносить повторну посадку на тому самому місці садова суниця. Менш чутливі до ґрунтовтоми смородина й аґрус.
У ґрунті під дорослою яблунею можна виявити безліч шкідливих для плодових дерев речовин. Ось чому протягом чотирьох-п’яти років на місці розкорчування рекомендують вирощувати лише однолітні культури й садову суницю.
Для скорочення строку відпочинку ґрунту із чотирьох-п’яти до трьох років площу, що звільнилася, після корчування найкраще засіяти сумішшю злаково-бобових трав (конюшина червона й вівсяниця лугова або конюшина червона й тимофіївка). Восени другого року трави перекопують. На початку наступного літа висівають сидерати: гірчицю, фацелію, рапс – у період цвітіння їх перекопують. І тільки на четвертий рік можна знову саджати плодові дерева. Замість дворічного вирощування трав на місці корчування можна розмістити овочі, але з обов’язковим внесенням під них гною.
