Груші мають низьку енергетичну цінність і становлять всього 42 ккал на 100 грамів продукту. Її плоди багаті на цукор, органічні кислоти, ферменти, клітковину, дубильні, азотні та пектинові речовини, вітаміни С, В1, Р, РР, каротин (провітамін А), а також флавоноїди і фітонциди (калоризатор).
Основна цінність груші – у вмісті поживних волокон. Вміст вітаміну С у ній невисокий. А от за вмістом фолієвої кислоти груша перевершує навіть чорну смородину, тому важлива дітям, вагітним жінкам і тим, кого хвилює проблема кровотворення.
Груші зазвичай здаються солодшими за яблука, хоча цукру в них менше. Значна частина сортів груші багата на мікроелементи, у тому числі йод.
Груша дуже корисна для серця взагалі й при порушеннях серцевого ритму, зокрема, бо містить багато калію, а значить, в ній виражені лужні властивості, що мають благотворний вплив на роботу серця. До речі, чим кращий і сильніший запах груші, тим більша її користь, особливо для серця. На відміну від яблук, груша також корисна і для легенів.
Неоціненна користь цього плоду і для системи травлення. Стиглі соковиті й солодкі груші сприяють перетравленню їжі, мають закріплювальні властивості і тому корисні при розладах кишечника. М’якоть груші легше переноситься організмом, ніж м’якоть яблук.
При захворюваннях печінки, холециститі, гастриті дві з’їдені вранці груші позбавлять від болю і печії, ліквідують дискомфорт у кишечнику, кажуть дієтологи.
Крім того, за їхніми словами, груші бадьорять, освіжають і веселять, покращують настрій. Грушевий сік і відвари плодів володіють антибактеріальною активністю завдяки вмісту антибіотика арбутину. Їх також використовують як засіб для зміцнення стінок кровоносних судин.
А також грушевий сік – чудовий загальнозміцнюючий, тонізуючий і вітамінний засіб, надзвичайно корисний він і при лікуванні деяких шлункових захворювань.
Через низький вміст калорій груші рекомендуються в різних дієтах.
Для косметичних цілей використовують зрілі плоди груші (кашку з них), краще дикі груші, що полежали – в них більше вітамінів, органічних і біологічно активних речовин.
Протипоказання
Кислі й дуже терпкі сорти груш зміцнюють шлунок і печінку, збуджують апетит, але вони важче засвоюються організмом. Тому вони протипоказані літнім людям і тим, хто страждає сильними розладами нервової системи.
Приємний хрускіт при розкушуванні груші пояснюється присутністю в м’якоті кам’янистих клітин, оболонки яких складаються із здерев’янілої клітковини. Ця сама клітковина дратує слизову оболонку тонкого кишечнику, тому при загостреннях шлунково-кишкових хвороб від вживання груш краще утриматися.
Використання в народній медицині
Груші здавна використовують в народній медицині. Їм властива переважно закріплююча, сечогінна, дезінфікуюча, жарознижувальна та протикашльова дія. Зберігають такі властивості й сушені плоди, а також сік, відвари (свіжих і сушених плодів), кисіль. Стародавні лікарі цінували плоди груші як засіб, що сприяє швидкому загоєнню ран, зниженню температури. У давньоарабських працях з медицини вказувалося, що груші допомагають лікувати хвороби легенів.
