Законом України «Про загальнобов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено призначення пенсій за віком, по інвалідності та у зв’язку з втратою годувальника.
Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або деяких інших категорій осіб, визначених цим Законом – незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Непрацездатними членами сім’ї вважаються:
чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;
діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років;
чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Із 1 січня 2018 року внесено зміни до Закону, у зв’язку з чим змінено і порядок визначення права на пенсію особам, які втратили годувальника.
Пенсійний вік та право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону визначається в залежності від тривалості набутого страхового стажу та становить 60, 63 або 65 років. Так, у період з 1 січня по 31 грудня 2019 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності у них страхового стажу не менше 26 років, після досягнення віку 63 роки – за наявності страхового стажу від 16 до 26 років, а після досягнення віку 65 років – за наявності страхового стажу від 15 до 16 років. При цьому варто мати на увазі, що кожного року норма страхового стажу зростатиме на 1 рік аж до 2028 року, коли становитиме не менше 35 років для того, аби набути право на пенсію за віком у 60 років, від 25 до 35 років – після досягнення віку 63 років, та від 15 до 25 років – після досягнення віку 65 років.
У разі відсутності необхідного страхового стажу на дату досягнення віку 60 років, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою необхідного страхового стажу на дату досягнення віку 60 років або ж після сповнення 63 (65) років.
Відповідно, право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника виникає у членів його сім’ї при досягненні ними віку 60, 63 або 65 років (крім членів сімей померлого годувальника, які є особами з інвалідністю, його дітей, а також непрацюючих осіб, які зайняті доглядом за дитиною померлого годувальника до досягнення нею 8 років).
Таким чином, при зверненні за призначенням пенсії у зв’язку з втратою годувальника, крім документів про страховий стаж померлої особи, непрацездатним членам його сім’ї необхідно надати документи про свій страховий стаж з метою визначення права на пенсію та пенсійного віку, при досягненні якого вона призначатиметься, що передбачено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.
Для прикладу, якщо за призначенням пенсії у зв’язку з втратою годувальника в період з 1 січня по 31 грудня 2019 року, звертається батько, який досяг віку 60 років, за померлого сина, він повинен долучити документи про свій страховий стаж. Якщо ж його тривалість менша як 26 років, то права на пенсію у зв’язку з втратою годувальника він в даний час не матиме, а набуде його при досягненні віку 63 (або 65) років, залежно від тривалості свого страхового стажу.
З метою визначення права на призначення будь-якого виду пенсії громадянам слід звертатися до найближчого відділу обслуговування громадян управління Пенсійного фонду України.
Примітка: відповідно до статті 26 Закону пенсійний вік, після досягнення якого настає право на пенсію за віком, для жінок 1961 року народження і старших за наявності відповідного страхового стажу підвищується до 60 років поступово, зокрема, жінки, які народилися в період з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року мають право на пенсію за віком після досягнення ними віку 58 років 6 місяців, а для жінок, які народилися в період з 1 квітня 1960 по 30 вересня 1960 року, пенсійний вік становить 59 років.
